Споконвіку жінку сприймали як куховарку, прислугу, істоту без думки та амбіцій і попросту рабу. Відлуння цього стереотипу відчуваються й досі, будучи серйозною перешкодою самореалізації та особистісного зростання. Боротьба з дискримінацією жінок почалася ще в минулому столітті. У воєнний час активне залучення жінок у виробничу діяльність було обумовлено об’єктивними причинами, а саме відтоком чоловічої робочої сили з ринку праці. Після цього, однак, все повернулося на круги своя, і жінка залишалася “на кухні” аж до кінця століття.
Але
Бізнес та кар’єра в житті жінки не повинні замінювати її головного призначення – бути матір’ю і дружиною, і багато представниць прекрасної статі можуть себе реалізувати в будь-якій сфері. З огляду на те, що по нелегкому, тернистому шляху до успіху, жінці доведеться подолати ряд природних перешкод, які зустрічаються у кожного бізнесмена, не залежно від статі, додається ще одна проблема – руйнування
Що ж це – прагнення довести суспільству, зокрема чоловічій статі, що жінка здатна домогтися небувалих кар’єрних висот або ж це дійсно її покликання?
Якщо розглянути перший варіант, то що ми побачимо? Це, як правило, жінка, якій, як би це не звучало “все жіноче не чуже”. Вона добре виглядає, свіжа, підтягнута, усміхнена, мила і кокетлива. У неї завжди гарний настрій і вона сповнена креативних ідей. Вона ладнає з колегами і для неї не існує конкурентів або суперників.
Швидше за все, вона намагається відповідати образу “успішної жінки”, їй важливий імідж.
У другому ж випадку, “кар’єристка” мало піклується про свою жіночність, вона старанно трудиться, відсуває своє особисте життя на другий план, якщо взагалі не виключає, і діє в інтересах справи. Вона колега, співробітник, бізнесмен, напарник, конкурент, але не жінка. Такі екземпляри, як правило, є грубими, неемоційними, а часом навіть озлобленими.
А якщо така “мила пані” займає керівний пост, всім мало місця буде. Наприклад, прийшла вона в поганому настрої, накричала на своїх підлеглих і тут же за її спиною почується перешіптування із застосуванням невтішних висловлювань на її адресу: відьма, щур, а також багато інших.
Це приклад типової кар’єристки, адже прагнення до самореалізації, властиве будь-якій людині – не є кар’єризм. Це, швидше за все, фанатичність. З іншого боку, бізнес вимагає повної віддачі, і доводиться чимось жертвувати.
Однак це розділення вельми умовно. Іноді жінці у зв’язку зі сформованою життєвою ситуацією доводиться працювати, не покладаючи рук. Наприклад, якщо її кинув чоловік, і вона змушена прогодувати себе і дитину. У цьому випадку кар’єра стає необхідністю.
Очевидно, найголовніше – не перегнути палицю і навчитися дотримуватися золотої середини. Адже, крім того, що роздати вказівки і писати бізнес-плани, жінка повинна встигнути реалізуватися і як мати, і як дружина, і як господиня.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)