На мою думку, незмінними залишаються цінності, проголошені ще князем Ярославом Мудрим: “Мир і труд – це благо основне”. Мирна праця на користь людини, суспільства – це мрія багатьох поколінь. Але не завжди вона була дійсністю, бо часто доводилося мирну працю змінювати ратним трудом.
На світі є багато професій, учені налічують їх близько трьох тисяч. Вибрати собі ту, де будеш отримувачі насолоду й задоволення, нелегко. На зорі цивілізації людина повинна була працювати, щоб вижити. Вона добувала собі їжу, будувала житло, зберігала
Тепер вона може обирати собі діяльність за здібностями і бажаннями. Це дає їй можливість досягти такої майстерності, щоб забезпечити не тільки себе, а й принести користь іншим.
Ще недавно переважна більшість людей була переконана, що професію треба мати одну на все життя. Але сьогодні ми бачимо, що із вимогами сучасного виробництва, нової технології, ринкових умов, краще влаштовуються ті люди, які не бояться змінювати роботу залежно від потреб суспільства.
Особливе задоволення отримує людина, коли бачить плоди своєї праці, до якої доклала
Не можна не погодитися із твердженням О. П. Довженка про те, що “нема нічого прекраснішого в світі, як людина праці! Нехай то буде косар на ниві… чи коваль коло палаючого горна, а чи садівник коло посадженого ним деревця, чи безсонний композитор, що десь на світанку творить пісню свою, а чи поет, що дарує нам вогонь в одежі слова. Немає нічого прекраснішого, як людина в мислі, в дії, в творчості…”
Ми навчаємося в народу:
…Нема мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – Це перлина,
Це – праця, це – натхнення, це – людина…
Так влучно зауважив великий поет М. Т. Рильський, який лишив по собі величезний доробок – свою творчу спадщину. Людина смертна, але творіння її рук, розуму залишаються. Саме з того, що залишає людина в процесі своєї праці, визначається її значимість і сутність.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)