Мета: допомогти учням усвідомити духовну “присутність” Біблії в усій творчості поета; зрозуміти ідейно-художні особливості біблійних переспівів Шевченка, навчити визначати домінанти поетового почуття; удосконалювати навички виразного читання, розвивати вміння аналізувати поетичний твір, висловлювати власну думку про нього; виховувати усвідомлення Бога як високого духовного оплоту особистості. Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюст- рації до них, Біблія, аудіозаписи псалмів. Теорія літератури: псалом, гімн, переспів,
ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Від перших досліджень творчості Шевченка й донині точиться суперечка про ставлення поета до Бога.
У деяких віршах він сперечається з Богом, навіть заперечує його, в інших – широко користується біблійними образами та мотивами, творчо переосмислює, переспівує Книгу книг, а в багатьох дає зразки віри як джерела поетичного натхнення, як запоруки праведного життя на землі. Отже, про віру Шевченка, роль у його житті та творчості Біблії ми поговоримо на сьогоднішньому уроці. ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Заслуховування усних творів “Жінки в житті Шевченка”.
2. Виразне читання напам’ять вірша “Доля”.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди. Тарас Шевченко виріс у патріархальній українській родині, де віра в Бога була неодмінною складовою життя.
Потреба молитви стала такою ж необхідною, як повітря і їжа, а кріпаччина була перепоною навіть у цьому: Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають.
Учився Тарас у школі за церковними книгами, добре знав Псалтир. У його “Щоденнику” є запис про те, що велике полегшення йому приносили сповідь та причастя. Ось таблиця про християнські поняття та уявлення у творах Шевченка, яку М. Гнатипіак склав ще в 1936 році. про Шевченка як про атеїста (того, хто не вірить у Бога)? У посланні “І мертвим, і живим…” сам поет іронічно заперечує безвір’я:
Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя. А то залізете на небо: “І ми не ми, і я не я, І все те бачив, і все знаю, Нема ні пекла, ані раю.
Нема й Бога, тільки я!” Та куций німець узловатий… Разом із тим у деяких творах Шевченка ми знайдемо нарікання на Господа, викликані соціальною несправедливістю, нестерпно тяжким становищем українського народу:
Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? (Поема “Сон”) А Бог куняє.
Бо се було б диво, Щоб чути і бачить – і не покарать. Або вже аж надто довготерпеливий… (Поема “Княжна”)
Біблія на це відповідає: Господь не може повсякчас карати й нищити злочинців, тому що разом із ними гинутимуть і невинні. І влучно порівнює кару Божу з рукою хлібороба, який, вириваючи бур’ян із лану, неодмінно вирве й кілька колосків.
Як же тоді розуміти рядки Шевченкового “Заповіту”? Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я не знаю Бога. Відповідь можна знайти у його ж поезії “Сон” (“Гори мої високії…”):
Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю. Отже, таке ставлення Шевченка, продиктоване гарячою любов’ю до своєї України, пригнобленого народу. Він, як і Мойсей, заради людей ризикує не лише життям, а й безсмертям душі.
– Пригадайте епіграфи поем Шевченка “Сон” (“У всякого своя доля…”), “Великий льох”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим…”. Зачитайте їх і зробіть висновок. (Шевченко широко використовує рядки з Біблії, ідеї, співзвучні з його власними.) 2. Завдання учням. У 1847 році Шевченко зробив переспіви біблійних текстів – цикл “Давидові псалми”.
Прочитайте за Біблією Псалом 1 і переспів Шевченка, порівняйте їх. (Можна також і 149-й.) Псалми – церковні пісні для богослужінь. Гімн – хвалебна пісня.
Псалтир – збірник псалмів зі Старого Заповіту, “книга хвали”. (Учні роблять запис до літературознавчих словничків.) Головний автор псалмів – ізраїльско-іудейський цар Давид (йому приписують авторство 73-х псалмів). 3. Прослуховування аудіозаписів псалмів.
4. Виразне читання вірша “Ісаія. Глава 35. (Подражаніє)”. 5. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.
6. Евристична бесіда.
– Якій темі присвячена ця поезія? (Темі щастя народу, який здобув волю.) – У чому виявляється національний колорит твору, тобто, що йдеться саме про український народ? (Згадка про гаї, озера, степи, сарни.) V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК Завдання учням.
– Запишіть 7 висновків про те, що саме Т. Шевченко брав із Біблії для своїх творів.
1 Біблійні вислови, афоризми, цитати для епіграфів 2 Сюжети (“Марія”) 3 Символи (хреста, Голгофи та ін.)
4 Образи-персонажі (Іосиф, Іісус, Марія) 5 Жанри (псалми, послання, подражанія, переспіви) 6 Церковну лексику (старослов’янізми, біблеїзми) 7 Біблійні заповіді, ідеї
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Інтерактивна вправа “Мікрофон”. – Продовжіть речення: “У поезії Шевченка біблійної тематики найбільше мене вразило… ” “Шевченкове слово спонукає нас…” “Урок примусив мене замислитися…”
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Повторити весь матеріал про життєвий і творчий шлях Шевченка, підготуватися до презентації проекту “Вінок слави Кобзареві”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)