Те, чим людина займається, повинно бути їй близьке. Хтось в школах навчає мудрості маленьких діточок, хтось проектує нові будівлі, для когось найбільшим щастям є смачно почастувати оточуючих, а для когось – порадувати людей дотепною гуморескою. Будь-яка людська праця приносить суспільству чималу користь.
Але саме праця до душі приносить справжнє задоволення для самої людини. Таку тезу подає мандрівний філософ і письменник Григорій Сковорода. Тема “сродної праці” постає у його байці “Бджола і шершень”. Невпинна трудівниця
Мораль цієї байки дуже проста: життя без праці нічого не варте.
Іншим прикладом любові до праці є мої батьки. Саме вони змалечку привчали мене до роботи. Починалося все з простих домашніх обов’язків: помити посуд, прибрати в кімнаті, підготувати шкільний портфель.
Зараз же я допомагаю їм в усьому та отримую насолоду від того, що можу бути корисним.
Я вважаю, що без праці немислиме життя жодної людини. Кожен має займатися якоюсь справою. І дуже добре, якщо це й улюблене заняття. Тоді людина може повністю йому віддатися.
Важливим
Отже, людині варто шукати себе в праці. Адже саме вона надихає, возвеличує людину і робить її безмежно щасливою.