У повісті “Fata morgana” зображено життя селянства до й після революції 1905-1907 рр. Життя селян було тяжким, злиденним і голодним. Проте попри все народ вірив, що прийде посланець від “доброго” царя й буде нарізати землю. І ось починається революція, не минає вона село, починається пролетаризація.
Усі тогочасні події показано в образах повісті.
Ось Маланка – “мала, суха, чорна” жінка, котра все життя віддала землі, праці на панському господарстві.
Чорний колір зустрінемо й у портреті куркуля Підпари. Його зображено, наче
Земля в повісті теж є дійовою особою. Скільки любові втілено в її образі! Земля тут – дивна красуня, схожа на руду хвилю, пухка, порепана, суха на битому шляху, мокра під ногами заробітчан.
А це хто? Такий непомітний, його майже не видно серед натовпу. Це Андрій Волик, батько Гафійки, зневірений у житті чоловік.
Недарма його й змальовано таким малим, похмурим, начебто прозорим.
Постать Хоми Гудзя, вічного наймита, одинака, попри все викливає симпатію. Він змальований у непривабливи фарбах, і все ж це людина з почуттям власної гідності.
Коцюбинський
Повість соціально-психологічна, тому автор наводить дуже багато внутрішніх монологів, які передають стан героїв. Також письменник уміло добирає пейзажі, вони дуже імпонують настроям персонажів.
Читаючи цей твір, ми переконуємося в глибині й силі творчого хисту талановитого прозаїка Михайла Коцюбинського. Це лише крихта тієї літературної перлини, яку створив письменник за весь свій творчий шлях. Він був творцем, поетом своєї справи.
Чого варті його новели, “Тіні забутих пердків”! Таким ми бачимо Коцюбинського в його творах, таким він запам’ятається нам на все життя.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)