Доля українки завжди була тернистим шляхом, скрутним, нелегким. Стійка і мужня, а водночас тендітна та лагідна, ця жінка змушена власними руками створити відчуття затишку в домі, ростити дітей. Господарювати, робити, щоб забезпечити родину.
А якщо врахувати безліч тяжких років, що випали Україні, горя і бід, які вистраждав український народ, то її взагалі можна назвати героїнею. Люблячі матері, сестри, кохані та дружини винесли на маленьких плечах від тяжби лихоліть, підтримуючи в тяжку годину своїх чоловіків та дітей, не даючи згаснути вогнику
Від народження – крізь біди, важкі випробування, які стали на Маріїному шляху, – провів нас Улас Самчук за Марією аж до її смерті. Що то за життя було? Нелегке, спочатку
Але історичні події, що відбуваються на початку двадцятого століття, докорінно змінюють все її особисте життя і життя всієї родини.
Голодомор і розкуркулення, які відібрали в Марії все зароблене протягом років, боляче вдарили по душі цієї жінки, але вона все одно витримує, намагається не падати духом від горя. Тобто автор наділяє свою героїню рисами, притаманними більшості українок, – гарних матерів та дружин – почуттям відповідальності за близьких людей, стійкістю в життєвих ситуаціях. Завдяки жанру твору, який обрав У. Самчук, можна побачити Марію з усіх боків життя: і як матір, і як дружину, і як людину. Ні, вона не була ні святою, ані занадто ідеалізованою. І в Маріїному житті траплялися помилки та недоліки. Наприклад, вона добряче поплатилася за те, що не дочекалася Корнія зі служби.
Повернувшись додому, солдат Корній поводиться грубо, знущається над жінкою. Але завдяки вмінню підкорятися, слухатися чоловіка, завдяки жіночій силі, якою володіла Марія (як і більшість українських жінок), вона “відпрацювала” свою провину чуйністю, повагою до чоловіка.
А яка ж Марія як мати? Коли на початку подружнього життя вона втрачає своїх дітей, то, як і в кожної нормальної жінки, і її серце розривається від болю, смутку. Далі, коли вже Марія і! мала доньку Надію та синів Максима і Лавріна, ми бачимо, що І мати хвилюється за дітей, страждає при голодоморові, що їм нема чого їсти. І взагалі, я не уявляю, як було тяжко цій. жінці, коли вона втратила Надію і Максима. Виснажена горем, пережитими трагедіями, Марія доживає до похилого віку і вмирає, вибравши з життя велику кількість почуттів. Ось так перед нами постає образ жінки трудівниці Марії, яка прожила життя, схоже на долю багатьох українських жінок, але водночас доля Марії не схожа на інші.
Неповторність її образу полягає в тому, що Марія стала втіленням всіх добрих якостей української жінки, серед яких вірність, уміння кохати, доброта, стійкість, працелюбство, гарні материнські якості, в той же час особа Марії своєрідна, доля її не схожа на долю інших, бо шляхи у кожного різні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)