Мої враження після відвідування зоопарку
Не так давно я здогадалася, чому всі діти люблять ходити до зоопарку. По-перше, маленькі діти й маленькі звірята мають багато спільного – полюбляють гратися, недовірливі до сторонніх, обожнюють ласощі. По-друге, діти сприймають звірів як великі іграшки.
На мій погляд, ці “іграшки” набагато кращі, ніж ті, що чекають на нас удома.
Ми з мамою ходимо до зоопарку кожної весни. Маму цікавлять мавпи та ведмеді, особливо білі. А я люблю риб, тому перш за все тягну її до невеличкого будиночка, де
Півники яскраві, як веселка, але мені все ж більше подобаються чорно-білі скалярки. Дуже цікава рибка – коридорас, а неони – це справжні коштовні камінці. В одному з акваріумів живуть маленькі рожеві жабки. Інколи вони здаються іграшковими, коли довго не рухаються.
Мама чомусь жабок не дуже любить, а я можу годину спостерігати за ними. Після акваріуму ми йдемо до мавп. Вони дуже потішні, рухливі й галасливі, біля них завжди
Всі сміються, коли мавпа випросить цукерку або печиво та ласує, не соромлячись нікого.
Ведмеді серйозні та спокійні. Шубки у них різні, а повадки схожі. Тільки білий ведмідь більше плаває, а бурий ходить по клітці. Поруч з ведмедями живуть лисиці й вовк.
Лисиці якісь маленькі, я гадала, що вони більші (чи то я підросла), а вовк схожий на собаку, і очі в нього зовсім не злі.
Вздовж високого паркану розташовані вольєри з копитними. Олень охоче їсть гілку з листям або траву, а величезного яка я боюся годувати. Навпроти парканчика, за яким прогулюються лами, знаходиться басейн, де живе сім’я бегемотів.
Зуби у мами-бегемотихи величезні, страшні, але всі кажуть, що вона досить доброзичлива, турбується про свого малюка, а на нас не звертає уваги.
У просторому загінчику живе стадо камерунських кіз. Вони майже такі, як звичайні кози в селі, дуже довірливі, тільки зовсім чорні.
За невеличким озером, де плавають білі й чорні лебеді, можна побачити вольєри для птахів. Ми з мамою поспішаємо туди. Довго стоїмо перед страусами. Вони такі кумедні! Ходять, злегка перевалюючись, як качки, чистять дзьоби об металеву сітку.
Ноги в них довгі та сильні, а очі великі, красиві. Неподалік живе марабу, схожий на невеселого лелеку.
Не так давно в зоопарку з’явилася колекція фазанів, дуже цікавих птахів з довгим хвостом. Золотий фазан має жовте пір’я, срібний – сірувате, а королівський взагалі різнокольоровий. Поруч із фазанами живуть павичі.
Самочки мають пір’я темно-сіре, хвіст у них короткий, а самці з погордою демонструють своє яскраве вбрання.
Далі йдуть вольєри з хижими птахами, але їх я чомусь трохи побоююся, тому довго ми там не затримуємося. Треба ще підійти до клітки з дикобразом. Дикобраз живе в зоопарку давно.
У нього є дерев’яний будиночок, де він ховається від дощу та спеки. А схожий дикобраз на великого їжака, який забув зробити зачіску – голки довгі, стирчать у різні боки.
Далі, за двома рядами металевої сітки, живуть два крокодили. Точніше, це каймани, але ми зазвичай називаємо їх крокодилами. Отут вже мама починає чомусь поспішати, а мені хочеться роздивитися цих красунчиків як слід.
Вони мені дуже подобаються, як і великі черепахи, їх сусідки.
Ось новий житель зоопарку – двогорбий білий верблюд. Хочеться познайомитися з ним ближче, але інші відвідувачі зоопарку нас попереджають, що він може плюнути, як невихований хлопчисько. І все одно не хочеться його покидати.
Одна з частин зоопарку – це вже не парк, а невеличкий ліс. Там ходять олені. їх не кожного разу можна побачити, тому ми з мамою зраділи, що нам пощастило. Олень – елегантна тварина, ходить обережно, мабуть, щоб не зачепитися рогами за гілки дерев. А ще в зоопарку живуть поні.
Вони там працюють – возять дітей і на спині, і у візочках. Коли я була маленькою, кожного разу каталася на поні, а зараз я вже точно для них важкувата.
Раніше в зоопарку були ще й жирафи, я їх не зовсім добре пам’ятаю, бо це було давно. Шкода, що зараз їх немає. Але з’явився ще один новий мешканець – козеріг.
Я гадала, що козеріг – це знак Зодіаку, а виявилося, що це досить симпатичний козлик із закрученими рогами. Наступного разу обов’язково візьмемо з собою фотоапарат і зробимо на пам’ять портрети наших чотириногих друзів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)