Це прекрасна традиція – вести родовідне дерево. Це історія, яка живе у твоїй сім’ї, а не застигла в підручниках чи монографіях. До того ж цю традицію не обов’язково дотримувати в класичному стилі із зображенням живописних портретів предків, цій традиції можна надати іншого вигляду, але, на мою думку, таке дерево має бути в кожній родині.
Можна, наприклад, зробити схематичне дерево на одному аркуші, а на наступних розмістити, крім розповідей про славних предків, ще й архівні матеріали: фотокартки, якісь старі довідки, вирізки з газет
Ми з братом залюбки працюємо над нашим сімейним літописом і пишаємося тим, що належимо до старого (хоча не дворянського й не козацького) працьовитого роду, в якому честь і гідність шанували понад усе.