Завдання художньоi лiтератури (на основі твору Григіра Тютюнника “Климко”)

Пам’ятаю, як збентежила мене новела Гр. Тютюнника “Климко”. Було таке вiдчуття, нiби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав i радiв разом iз ним, переживав та вперто йшов до поставленоi мети.

Я бачив нашу Украiну у страшнi часи воєнного лихолiття i пишався спiввiтчизниками, душi яких не затьмарили хмари нiмецькоi окупацii. Нi, я зовсiм не заперечую значення iсторичноi науки, але завдяки таланту письменника минуле мого краю вiдкрилося менi виразно i болюче. Подii твору зворушили мою душу, багато чому навчили, а головне – наповнили

гордiстю за причетнiсть до народу, горде iм’я якому – украiнець. У цьому i полягає головне завдання лiтератури: показати життя, дiйснiсть у формi художнього вiдбитку, але вiдбитку такого, який сам являє собою життя. Художня лiтература – це пiдручник життя, який дає нам iсторичнi знання, формує свiтогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення.

У загальнонародному значеннi твори художньоi лiтератури є тим невичерпним джерелом, яке живить громадянську та суспiльну свiдомiсть, збуджує соцiальну активнiсть i сприяє всебiчному вихованню читачiв. Вiдкриваючи нову художню книгу, ми ще не знаємо нi ii змiсту,

нi головних героiв. Та прочитавши цей твiр, нiби пiднiмаємося ще на одну сходинку знань, мудростi, досвiду i вдосконалення власноi душi. Я впевнений, що людство не могло б прогресивно розвиватися, якби не iснувало художньоi лiтератури.

Кращi твори, вiдбиваючи дiйснiсть народу у ii зв’язку з минулим, тим самим окреслюють загальний поступ вiд сучасного до майбутнього. Життя, яке мiститься У творi, як мiнiкосмос, вiдбиває i виявляє в собi всесвiт, повноту людського життя i всю цiлiснiсть буття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Завдання художньоi лiтератури (на основі твору Григіра Тютюнника “Климко”)