Про неї можна сказати – не подруга, а друг. Річ у тім, що все-таки в українській мові слово “подруга” має більш широке значення. Я маю на увазі, що подруг може бути багато, але подруга – друг може бути лише одна.
Мабуть тому, що дівчаче товариство більше любить спілкуватися між собою й особливо не прихиляється до когось конкретно, коли подруги часто міняються, для них не визначено в мові слово “друг” у значенні єдиний і на все життя.
Мою подругу звати Тетяна, і мені дуже поталанило, бо вона саме і є тим другом-подругою, що на
А ще ми обов’язково знаходили час для навчання. Таня пояснювала новий матеріал, пояснювала щось незрозуміле. Я ж усвідомлюю, як їй самій непросто було: треба було малого братика із садочка забрати, приготувати
Мені хочеться перефразувати відомий вислів Б. Франкліна, щоб він звучав таким чином: “Сестра може не бути другом, але друг-подруга – завжди сестра”.
Таня не дуже приваблива: трохи сутулі плечі, за скельцями окулярів важко розгледіти, якого кольору в неї очі, і вдягається вона охайно, але просто. Хтось із паралельного класу закинув мені, чому це я, дитина заможних батьків, дружу з такою простенькою дівчиною. На той час я вже знайшла прекрасний афоризм, який припинив будь-які розмови з цього приводу: “Якщо мої друзі криві – я на них дивлюся в профіль” (Ж.
Жубер). Мої ж однокласники (не всі, звичайно) навіть трохи заздрять мені, що в мене така подруга. Бо Таню дуже люблять і поважають у класі, вона завжди врівноважена, уміє залагоджувати конфлікти, уміє підтримати, допомогти.
Я вже не кажу про те, що вона дуже добре навчається і мріє бути юристом.
Тож завершити хочу відомим висловлюванням французького мислителя XVI століття М. Монтеня: “Справжній друг – це той, кому я повірив би в усьому, що стосується мене, більше, ніж самому собі”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)