Твір на тему: Вечорниці

Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”.

Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничним батьком”.

Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг потрапити на чужу вечірку лише з дозволу організаторів

гуляння.

Танці, пісні, забави, жарти – у веселих розвагах швидко минав час.

Під час вечорниць на Андрія молодь влаштовувала ігри з “калитою”. Так називали великий корж з діркою посередині, який підвішували до сволока. Хлопці й дівчата підстрибували, намагаючись дістати його губами.

Вечорниці на Андрія настільки широко увійшли в побут українців, що в деяких селах грудень називали “андрійцем”.

Часто після вечірнього гуляння дівчата проводжали хлопців і сідали за роботу – вишивали рушники. Такі посиденьки називалися “досвітками”. Траплялося, що вони затягувалися до ранкового світла, коли починали співати треті півні.

Вечорниці закінчувалися перед Масляною. У піст гріх було розважатися.

Сьогодні повертаються із небуття народні свята, відроджується багатюща скарбниця духовних надбань, які дійшли до нас із сивої давнини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Твір на тему: Вечорниці