Дитя – це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. “Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим”, – писав Т. Шевченко. Чуттєвий обов’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає вічне відбиття у зворушливо щирих колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним мати вкладає в невигадливі рядки і простеньку мелодію, яка супроводжувалась ритмом гойдання колиски.
Монотонний тихенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти,
Ой спи, дитя, в колисочці,
Як горошок в билиночці
Буде вітер повівати
Тай горошком колихати…
Колискові пісні призначені тільки для одного слухача – дитини і мають тільки одного виконавця – матір або близьку людину.