Твір на тему “Пісня-скарб”

Пісня завжди була пліч-о-пліч з українськими людьми. Пісеньки переслідували його із колиски до гробу. Не полишали ні в радості, ні в смутку. Із піснею на губах українці перемагали ворогів, проводили народні обряди, гарно проводили час.

Усі свої переживання, радощі народ виливав у пісню. В лірницьких піснях люди писали про свої релігійні почуття; у косарських піснях про важку працю на полі; у кріпацьких про ще важчу працю на полях у панів; у чумацьких піснях про нелегкий заробіток за кордоном; у рекрутських про сум за сім’ю й рідною землею;

в родинно-побутових і ліричних піснях про велич землі, успішне або провальне кохання, суперництво, кохання проти волі, зраду рідної людини.

Духовний світ українців втілився у народних піснях і виразився яскравими епітетами “безмовна ждала діва”, “з неба бризки злотозоряні”, гіперболами “його церкву аж хмари зачіпали”, “шаровари шириною в чорне море” та порівняннями “поле синє, як льон”, “молода, як травиця”.

Як бачимо наш народ глибоко відчував красу життя. Українські пісні володіють такою енергією, що здатні надихати найвеличніших письменників та поетів. Ольга Кобилянська

та Ліна костенко саме так і написали деякі з своїх творів.

Але наші пісні були створені в першу чергу не для творців, а звичайних людей, простих робочих. Вони підтримували їх у важку годину, покращували настрій, полегшували життя.

Тому ми маємо цінувати українську пісню та передавати її з покоління в покоління, щоб не тільки ми могли насолодитися її звучанням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему “Пісня-скарб”