Загальна характеристика лицарської поезії. Характеризується розвитком нових жанрів, найбільше – особливостями світосприйняття та мислення. Лицарське життя поетизується: поетизуються і військові походи, і – особливо – лицарські Кохання до Чарівної Дами (так лицарі називають свою кохану).
Мотив служіння проходить крізь більшість творів лицарської поезії. Часто трапляються й картини природи, але вони не бувають центральним образом вірша.)
Джауфре Рюдель. Найяскравіший представник любовної лірики. Зобразив образ коханої, що
За нею тужить ліричний герой| він не має змоги її бачити, носить її образ у своєму серці. Найчастіші у жанрі канцони. Канцона виникає як особливий жанр пісні лицарське кохання, у канцоні обов’язкове оригінальне чергування рим кожному новому творі, остання строфа коротша за інші та містить пряме звертання до тієї, кому присвячена канцона. Вершина розвитку жанру канцони – творчість Петрарки.
Більшість творів Рюделя присвяченії темі кохання, яке постає почуттям високим, духовним, піднесеним. В творах Рюделя найповніше розкривається образ Чарівної Дами.
Бертран де Борн. Більшу частину Творчості
Крім того, Війна – чи не єдиним способом заслужити собі землю та майно. Важливо, що Борн пише не тільки військову лірику, а й сатиричні Твори, саме з творів пізніше утворюється жанр памфлету. У своїх сатирах де Бори висміює більшість тогочасних феодалів.
Любовна тема у ліриці Бертран. і де Борна розкрита меншою мірою.