Тур Хейердал народився 6 жовтня 1914 року в маленькому містечку Ларвик у входу в Осло-Фіорд. Він був єдиною дитиною багатої й уже літньої пари. Його мати до цього була двічі замужем і мала однієї дитини від першого шлюбу й трьох від другого.
Батько також був уже один раз одружений і мав трьох дітей. Однак будинку Тур ріс у суспільстві дорослих, під впливом своєї матері, утвореної жінки, переконаної дарвіністки, що рішуче порвала з релігією. Вона розвивала й зміцнювала його любов до природи й навколишнього світу. Йому дарували іграшкових звірів,
Любов до природи, тривалі експедиції в гори, лижі загартували неспритного й розпещеного хлопчика, панічно боявшегося плавати після двох випадків, коли він у дитинстві тонув. Завзято й цілеспрямовано Хейердал виховував у собі “теперішнього чоловіка”, сильного, витривалого, що не боїться труднощів
Уже в старшому класі школи він починає міркувати про безладдя сучасного миру, його тягне до простого первісного життя, яку можна було випробувати лише на віддаленому, майже незаселеному острові, де немає європейців
На зоологічному факультеті,
Експеримент на Фату-Хіві показав Хейердалу неможливість здійснення його романтичної мрії. Але враження від місцевого фольклору, древніх статуй, що виникли аналогії визначили рішучий перелом у його житті й інтересах. Повернувшись на батьківщину, він із пристрастю й цілеспрямованістю приступає до вивчення всіх доступних матеріалів по Полінезії й древній американській культурах
З першою ж нагодою Тур із дружиною відправляється в Північну Америку. Але тут його застає друга світова Війна. Важкі випробування й майже вбогість на чужині в перші роки війни, участь у воєнних діях добровольцем в останні її роки – все це перервало його зосереджені дослідження. Але після війни він з подвоєною запопадливістю вертається до них. Величезний матеріал, прочитаний і вивчений на місці, приводить його до переконання про існуючим у стародавності зв’язках між Південною Америкою й Полінезією, думки про які народилися на Фату-Хіві.
Так виникла ідея експедиції на плоті з Перу Вполинезию.
Тур Хейердал прославився в 1947 році, пропливши на бальсовом плоту ” Кін-Тики” кілька тисяч кілометрів від Перу до Полінезії. Його метою було довести, що знамениті статуї острова Великодня створені в далекій давнині представниками зниклої культури “мочика”, вигнаними з рідних місць войовничими інками й перебралися через Тихий океан. Тоді ніхто й припустити не міг, що древні люди на плотах були на це здатно. Його експериментальні вітрильні подорожі на дерев’яному плоті ” Кін-Тики” і на очеретяному челне “Раll” довели, що подолання більших водних просторів було можливо й в умовах примітивної древньої цивілізації
В 1969-1970 роках папірусні човни “Ра” і “Ра-2” з інтернаціональною командою на борті на чолі з тим же Хейердалом перетнули вже Атлантичний океан і довели можливість тісного зв’язку народів Північної Африки й Південної Америки
Наприкінці 70-х років відбулося важке плавання на “Тигрисе”, що зв’язало Індію з біблійними землями, а в 80-х Хейердал знову повернувся в Перу, де відкрив целую долину древніх пірамід, створених усе тією же зниклою культурою “мочика”. По сусідству багато років копали золото бригади археологів, але ніхто з них, дивлячись на більші пагорби правильної форми, і не думав об них штучному походженні
На початку 90-х років Тур Хейердал одержав листа від німецького туриста, у якому той висловив на перший погляд зовсім абсурдне припущення про штучне походження деяких пагорбів на острові Тенерифі. Пам’ятаючи про схожу історію в Перу, учений зацікавився й в 1993 році вперше приїхав на Канари. І знову скептики були осоромлені. Хейердал розкопав трохи тенерифских пірамід, і з’ясувалося, що їх будували гуанчи – древній народ, винищений іспанцями в XV столітті
Тут, на Тенерифі, учений і живе сьогодні разом зі своєю дружиною Жаклин. До початку XXI століття мир начебто звик до того, що цей невгамовний нащадок вікінгів увесь час дивується
Але й сьогодні 86-літній Тур Хейердал не думає йти на спочинок, він працює в місті Азові Ростовської області. У який раз викликавши на бій догматиків, учений готовить революцію в історії вже свого, норвезького народу
Хейердал упевнений, що в збірнику саг “Коло Земний”, записаних в XIII столітті великим ісландським розповідачем казок Снорре Стурлусоном, документальність дотримується в описі не тільки “ери вікінгів”, але й значно більше ранніх подій. По його поданнях, скандинавський бог Один, від якого, по переказі, відбулися всі норвезькі королі, не міфічний, а історичний персонаж і жив він, відповідно до саг, на території Землі Богів, або у Великій Швеції
Саме так у сагах іменується територія сучасної Європейської Росії… ” Усе сходиться: північне Причорномор’я римляне скорили саме в I столітті до нашої ери. Крім того, я був просто уражений, коли довідався, що племена асів і ванов були реальними народами, що населяли тутешні місця до нашої ери! А коли я подивився на карту низов’їв Дону й побачив слово “Азов”, те я просто не міг прочитати його інакше, як “Ас Хов”, адже древненорвежское слово “хов” позначає храм або священне місце!
Це мій проект, я його задумав, розробляю, і я ж фінансую. Зараз тут закладено три археологічних розкопки, поки ми перебуваємо тільки в самому верхньому, сильно перемішаному шарі, але вже є цікаві знахідки, представлені древньою керамікою й монетами
Я абсолютно впевнений, що серед великої групи людей, що прийшли в Скандинавію разом з Одином, минулого й тих, чиїх Корінь лежать у Росії. Люди в той час пересувалися уздовж рік не тільки на човнах, але й пішки. Після закінчення останнього льодовикового періоду Норвегія й Швеція могли заселятися тільки тими людьми, хто піднімався нагору по ріках Дону, Дніпрові, Волзі…
Прийнято вважати, що арійські племена мігрували в цьому ж напрямку ще раніше, так що я не розумію збурювання моєю теорією тих, хто хоче вважати себе арійцями. Крім того, ми з моїм співавтором Пером Лиллестремом готові подарувати норвежцам багато несподіваних радостей, щоправда, до цього проекту вони не мають відносини. Наприклад, у нас є деякі підстави вважати, що Христофор Колумб був норвезького походження. Крім того, ми впевнені в тім, що норвежцами були покликані на Русь варяги – Рюрик і його брати
Я поки не можу про це говорити. Сподіваюся, що їх удасться опублікувати в нашій новій книзі, що ми збираємося видати цією осінню. Я прекрасно знаю, що вона породить ще більш сильну буру, тому що може обурити спокій і подання про себе дуже багатьох народів”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)