Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розмірковувати над текстом; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до природи, художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Ходить дядько лютий
У валянки взутий,
Вбраний у кожуха –
І померзли вуха.
А ми на санчатах,
Хлопчики й дівчатка,
З
Аж лоби упріли.
2. Гра “Хто як говорить?”
Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Як в гайку струмок дзвенить? Джр-джр-джр-джр-джр…
Як бджола в саду бринить? Дз-дз-дз-дз-дз-дз…
Як шумлять у птаха крила? Ш-щ-ш-ш-ш-ш-ш…
В морі синьому вітрила? Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Вітер з гаєм розмовляє? Ш-ш-ш-ш-ш…
Поміж листячком гуляє? Ш-ш-ш-ш-ш-ш…
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “У художньому музеї”
Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони проілюстрували.
IV.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Квітка пишна, квітка гожа,
На троянду трішки схожа.
На кущах вона зростає.
Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина)
– Сьогодні ми прочитаємо вірш Ліни Костенко, який вона присвятила цій чудовій рослині.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Цікаво знати!
– Шипшина – чагарникова багаторічна рослина, представниця сімейства розоцвітих.
Лікувальні властивості шипшини знайомі людям з давніх часів: на Русі її плоди дуже цінувалися, їх уважали чудодійними. Шипшина – як комора з корисними речовинами і вітамінами. Вона знайшла застосування і для зміцнення організму, і для зцілення від різних захворювань.
2. Опрацювання вірша Ліни Костенко “Шипшина важко віддає плоди” (с. 106-107)
1) Виразне читання вірша вчителем.
– До кого шипшина звертається зі своїм проханням?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів на одному мовному видиху згори вниз і навпаки
Плоди | Хапає |
Важко | Кричить |
Підожди | Пташина |
3) Повторне читання вірша учнями.
– Чому так схвильовано, слізно шипшина звертається до людини?
– Чому шипшина важко віддає плоди? Поясніть зміст двох останніх рядків вірша.
– Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для користі, а й для краси?
– Який художній засіб застосовує поетеса, описуючи зустріч шипшини з людиною?
– У яких рядках висловлено цю думку?
– З яким почуттям їх треба читати?
– Чи можна назвати настрій вірша Ліни Костенко тривожним? Поясніть свою відповідь.
4) Гра “Добери риму”.
Плоди – … (підожди);
За рукава – … (ласкава);
Облиш – … (лиш);
Просила – … (красива).
5) Гра “Актори”.
– Прочитайте вірш із захопленням; зі здивуванням.
6) Гра “Диктор телебачення”.
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на “глядачів”.
– З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту?
– У другому класі ви читали вірші – поетичні картини природи Ліни Костенко. Що їх об’єднує із щойно прочитаними?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
– Хто автор цього вірша?
– З яким почуттям Ліна Костенко пише про природу?
– Про що це свідчить?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до вірша.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)