Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко

ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй у любові. Вирішивши помститися “несподіваному суперникові”, Л. разом з іншими парубками затіває “веселе

біснування”, від якого “душу як у раї”.

За-( крившись чорними вивернутими кожухами (пародія на про-ротничество), дражнять Голову й писаря й виманивают їх на вулицю.

Своїх пійманій і замкнених у кліті товаришів друзі Л. двічі підмінюють своячкою Голови, чим валять читачів у здивування, а супротивника в жах, змушуючи того повірити в підступи сатани. Л. відомщений: своячка, що має особливі права й види на його батька, довідається про сватовстве Макогонен-До-Старшого до Ганне. Це позбавляє “суперника” надії, але ні на мить не наближає Л. до бажаної мети.

На відміну від іншого закоханого “парубка”,

героя повести “Сорочинская ярмарок” Грицько, що влаштовує точно таку ж інсценівку “чортовиння”, Л. у результаті не одержує згоди на весілля, а лише “відводить Душу”. Але місячна травнева ніч “божественна”; повість недарма починається з розмови Л. і Ганни про зірки-ангелах, що дивляться з віконець, і про “райське” дереві в далекій землі, по якому, як по сходам, Бог спускається перед Великоднем. Як у Великдень (і Різдво) зло втрачає владу над миром, так і в цю ніч чарівництво допомагає закоханим.

У занедбаному будинку біля лісу Л. зустрічає панночку-русалку, про яку сам же розповідав Ганне й у яку сам же не вірив; бандурист Л. допомагає Русалці знайти мачуху-відьму, доведшую панночку до самогубства й принявшую вид однієї з утоплениць; за це панночка дарує йому записку від “комісара” Козьми Деркача-Дришка-Новского до батька з наказом негайно женити сина на Ганне.

Оперне походження сюжету (” Наталка-Полтавка” І. П. Котляревского) дає про себе знати – і у швидкій зміні “декорацій”, і в умовній казковості подій, і в “оперній” статичності колоритних героїв


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко