ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Епифанова Авдотья Василівна – сусідка Иртеньевих, потім друга дружина Петра Олександровича Иртеньева, батька Ні-Коленьки.
Оповідач відзначає її жагучу, віддану любов до чоловіка, що, однак, анітрошки не заважає їй любити красиво одягатися й виїжджати у світло. Між нею й молодими Ирте-Ньевими (за винятком Любочки, що полюбила мачуху, що відповідає їй взаємністю) установлюються дивні, жартівливі відносини, що приховують відсутність яких би те не було відносин Николенька дивується контрасту
Про любов її до батька він зауважує: “Єдина мета її життя була придбання любові свого чоловіка; але вона робила, здавалося, навмисно все, що тільки могло бути йому неприємно, і все з метою довести йому всю силу своєї любові й готовності самопожертви”. Відносини Е. із чоловіком стають для оповідача предметом особливо” го уваги, оскільки “думка сімейна” уже в пору створення автобіографічної