Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІІ варіант)

Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я(Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, що бачить матеріал для своєї картини. І вже наперед легко вгадати, що предметом зображення М. Хвильового також буде

внутрішній конфлікт чийогось “Я”. “Я” новели Хвильового належить “справжньому комунару”, “чекісту і людині”, що усвідомлює внутрішнє роздвоєння, непримиренну суперечність добра і зла, яка в житті втілилась у його дві великі любові. Перша – “загірна комуна”, вимріяна, до якої ще йти і йти, заради якої він здатен пролити кров тисячі безвинних людей.

Друга любов – “воістину моя мати”, мати, до якої він повертається пізніми ночами, якій він може довірити свій біль, свої страждання і сумніви, біля якої він може дати волю “одному кінцю своєї душі”, стати стомленим сином, відчути

себе “людиною”. Біля матері він зі страхом думає про те, скільки невинних душ на його совісті, але, коли приходить час трибуналу, він каже собі: “так треба” і виконує свій “революційний обов’язок”. Все більше і більше зростає суперечність.

Наступає момент, коли зіткнулися два найсвятіші для героя почуття: на трибунал вводять групу версальських черниць, серед яких він впізнав рідну матір. Ситуація героя Хвильового трагічніша, ніж у творі Коцюбинського. Герой має вибір: зрадити своїм абстрактним ідеалам чи вбити “свою печальну матір з очима Марії”.

Але нездатний на бунт герой виконує волю системи: він “охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів маузера й нажав спуск на скроню”. Так абстрактному ідолу принесено найбільшу жертву і в його ім’я скоєно найбільший злочин – матеревбивство.

Зобразивши трагедію особистості, Микола Хвильовий багато уваги приділив душі героя, показав її страждання, розгубленість, безпорадність. М. Жулинський писав: “Небагато є в світовій літературі таких творів трагічного звучання, в яких…були б відтворені драматичне роздвоєння реальності та ідеалів, внутрішній конфлікт революціонера, який потрапляє у “витворену революційними ідеями пастку”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІІ варіант)