О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, затятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік!
Юрій Яновський. Вершники
Війна – це завжди величезне лихо, від якого страждають, вмирають, божеволіють люди. Але ще страшніші наслідки війни, коли вона відбувається в межах однієї країни, коли один одного вбивають люди, що належать до однієї нації, коли брат піднімає руку на брата, син на батька за свої ілюзорні інтереси, накинуті кимось
Україна на початку двадцятого століття зазнала лиха братовбивчої війни. Ці жахливі, криваві події знайшли відображення у творах багатьох письменників того часу, адже багатьох з митців вони торкнулися особисто, серед них Юрій Яновський, Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний, Микола Хвильовий.
Лихо війни прийшло в Україну з утопічними ідеями побудови “нового світу”, нового щасливого суспільства. М. Хвильовий за своїми політичними переконаннями був українським комуністом, таким чином, він особисто відчув несумісність більшовизму і національної ідеї. Він прагнув щастя для свого народу,
Але письменник розумів, що тих, хто сліпо йде до “світлого майбутнього”, чекає розчарування не менше, ніж зазнав він, бо вони стали заручниками могутньої системи. Саме трагічні наслідки сліпого, фанатичного виконання ідей марксизму-ленінізму показано Миколою Хвильовим у новелі “Я (Романтика)”.
У новелі через образ умовного “Я” показано конфлікт між людським почуттям і сліпим служінням абстрактним ідеалам, на який був приречений кожний, хто ставав гвинтиком страшної системи, вихід з якої був лише один. Головний герой – “справжній комунар” – усвідомлює “важливість” своєї місії, але він ще не втратив щось людяне. Тому часом він мучиться від усвідомлення того, що справа, яку він виконує – це “чорне брудне діло”. Але, не маючи виходу, будучи заручником влади, назавжди пов’язаним з іншими, він піддається тому звірячому інстинкту, що присутній у ньому, і не жаліє нікого, навіть рідну матір.
Можливо, це відбувається через відданість своїм ідеалам, можливо, через страх за своє життя, але результат один: нездатний на бунт герой виконує волю системи.
У своїй новелі письменник показав трагічні наслідки служіння абстрактним ідеалам, що призвело до громадянської війни, яка носила братовбивчий характер, до трагедій у родинах, спричинених розбіжностями в поглядах, до внутрішніх душевних конфліктів, якого зазнав і автор новели. Не знайшовши виходу з ідеологічної пастки, в яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись ідеалам революції, Микола Хвильовий застрелився.