Микола Хвильовий. Прізвище його ставили в один ряд з іменами Петлюри і Бандери… А його передсмертна записка закінчувалась словами: “Хай живе комунізм!” Він свято вірив у шлюб вільної України з ленінським комунізмою Микола Хвильовий у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників.
Його вірші і новели вміщувались у шкільні підручники і хрестоматії, його пісні співав народю І раптом все це, як і його твори, було зачинено за сімома замками, його ім’я викреслювали із національних енциклопедій. Оцінка його постаті
Кілька разів Микола Хвильовий пробував зняти з себе жорстокі і небезпечні звинувачення. Але його не чули, не хотіли чути. Фатальний постріл пролунав 13 травня 1933 року.
Так закінчила свої рахунки з життям людина, яка тричі була під розстрілом. Ми всі завинили перед ним. І сучасники, і ті, хто був після нього… Адже його почали вбивати і після фізичної смерті,
Глухо лунали удари: “фашист”, “зрадник”, “ворог”…
Мабуть, жодна література не мала такого “запеклого” ворога. Кілька разів мінялись портрети вождів, сталінські холоди змінились хрущовською відлигою і важким застоєм, а ворог української літератури і всього українського народу лишався один – Микола Хвильовий… У житті ми ніколи не бачили ні творів Миколи Хвильового, ні його портретів, ні його життєпису, ні гасел, проголошуваних ним. Лише читали підручники, монографії, енциклопедичні статті – й мусили приймати все на віру. Ворог є ворог. І затято приховувалось, що, як зазначав І. Білецький в журналі “Червоний шлях”: “М.
Хвильовий – основоположник української радянської літератури і української прози”.
…Нічого не боявся, нічого не цурався. Розумів, що сміх – це здоров’я. Він вірив на повну силу!.. Визнавав помилки, бо помилявся. Мав загонисту, шалену і неймовірно чесну душу…
Йому присвятили вірші В Сосюра, М. Рильський, новелу “Межа” – В. Стефаник.. Через два місяці після похорону його могилу зруйнували і тільки недавно знайшли. Перечитуючи його біографію, переконуємося, Що він вірив у те, що ми, його майбутні читачі, зрозуміємо його.
Але ж чи розуміємо?