Терцина

Терцина (італ. terzina, від terza гіта – третя рима) – строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайніми – першим і третім – у наступній строфі (аба бвб вгв гдг і т. д.), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи. Вперше застосована у “Божественній комедії” дайте Аліг’єрі, широко використовувана і в українській поезії:

Перехопило дух. Жахлива мить! а Я лічуся у безодню, у геєну, б Де небуття, де темний хаос спить. а Я бачу вічну темряву страшенну, б І серед тиші чорної небес в Пишучу руку великовогненну б І троє слів: мене, текел, фарес*. в

(М. драй-Хмара).

Т. називають і окремий ліричний невеликий за обсягом твір (Б. Лепкий “Терцина”), фрагмент до поеми (вступ до поеми “Мойсей” І. Франка), частину епопеї (2-ий розділ “Попелу імперії” Юрія Клена) тощо.

* Мене, текел, фарес – “полічено, зважено, поділено”, – напис на стіні бенкетної зали вавилонського царя Валтасара.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Терцина