Тема виховання є однією з провідних тем англійської літератури. І у Творчості Діккенса вона одна з головних, отож не випадково, що у романі “Домбі і пін” тема виховання так чи інакше проявляється у кожній сюжетній лінії. Виховання дитини починається у сім’ї. Роман розпочинається ніби ідилічною мрійно: батько милується новонародженим сином і дякує дружині за це щастя. Старша дочка Флоренс притулилася до матері. Та не миром і спокоєм віє від її картини, бо немає в ній любові.
Для батька народження сина дуже нагадує комерційну угоду
Видатний художник, майстер деталі, Діккенс змальовує символічну картину на початку року: дитя лежить у колисці під самим каміном, щоб не змерзло. Так, Поль Домбі міг змерзнути у цьому холодному домі, де не було любові. А він так хотів любити цей світ, і щоб його неодмінно
Він з дитячою безпоседністю пропонує любити його, незважаючи на дивацтва, адже він любить усіх, їй Полю було нелегко вписатися у сувору й безглузду систему виховання школи, де студіювалися напам’ять лише древні мови, аби тільки діти не мали й “пилинки вільного часу на споглядання неба то в зорях, то в хмарах, як це любив рішити юний Домбі.
Серце його було відкрите добру і любові, навіть розбишаки не сміли ображати цього тендітного хлопчика. Та його вбила сама бездушна система. Діккенс показує хибність сучасної йому системи виховання як невиправдані суворої й позбавленої любові, без якої виховання неможливе. Про це свідчить інша сюжетна лінія.
Дуже показовим є приклад виховання Едіт Грейнджер, яку купив собі за другу дружину батько Поля. Саме так. Купив у її матері, яка зробила власну дочку вигідним товаром, спотворивши душу дівчини.
По-різному складається доля героїв роману, проте симпатії Діккенса на боці тих, хто, не володіючи складними педагогічними методиками, вміє виховувати за законами любові і вміє любити сам.