Дія відбувається у Фландрії. Сюжет загальновідомий і не раз уже піддавався до Гете поетичній обробці. Узагальнення, що втримуються в тексті, дають можливість прикласти фабулу до багатьом часам. На свято, Троицын день, звіриний король Нобель збирає підданих. Не з’явився до двору тільки Рейнеке-Лис, він шахрай і уникає зайвий раз з’являтися на очі монархові.
Знову всі звірі скаржаться на нього. В Изегрима-Вовка він збезчестив дружину, а дітей покалічив, у цуцика Вакерлоса відняв останній шматочок ковбаси, ледве не вбив зайця Лямпе. За
Але вовк з’їв усе сам, а лисові залишив лише объедочки. Так само надійшов Изегрим і при розділі гаси свині, що Рейнеке, ризикуючи власним життям, викинув йому через вікно селянського будинку
У той момент, коли всі звірі вже готові були погодитися з борсуком, внесли на носилках обезголовлену курочку, її кров пролив Рейнеке-Лис Він порушив рескрипт короля про нерушимий світ між тваринами.
Розгніваний Нобель посилає за лисом ведмедя Брауна, щоб він привів його на королівський суд. Ведмідь розшукав без праці будинок Рейнеке, але той сказав, що хоче почастувати гінця медом у стільниках. Він повів Брауна у двір до теслі, показав колоду, у яку селянин увігнав коли, і запропонував йому дістати звідти мед.
Коли аматор поласувати з головою заліз у колоду, Рейнеке непомітно витягся коли, а морда й лабети ведмедя застрягли в колоді. Від болю Браун став репетувати, тоді з будинку вибіг тесля, побачив клишавого, скликав односільчан, і вони стали бити непрошеного гостя. Із працею вирвавшись із колоди, обдерши морду й лабети, ледве живий Браун повернувся до двору короля ні счем.
Нобель послав за лисом кота Гинце, але й той попався на хитрість Рейнеке. Шахрай розповів, що неподалік, у коморі одного попа, водяться прежирні миші, і Гинце вирішив закусити перед зворотною дорогою. Насправді біля лазу в комору син попа натягнула петлю, щоб у неї попався злодій, що краде в них курей. Кіт, відчувши на собі мотузку, зашумів, забився.
Збіглася сім’я попа, кота побили, викололи йому око. Зрештою Гинце перегриз мотузку й утік, у такому досить жалюгідному стані став він перед королем
Втретє до Рейнеке викликався йти його племінник, борсук. Він умовив лиса з’явитися до двору. По дорозі Рейнеке сповідається у своїх численних гріхах родичеві, щоб полегшити свою душу перед тим, як стати перед судом
Суд, взявши до уваги численні скарги на лиса, виносить рішення про страту через повішення. І от, коли винного вже повели на страту, він просить відстрочки, щоб повідати всім до кінця про своїх “злочини”.
Батько Рейнеке знайшов у недавнім минулому скарб Эммериха Могутнього й задумав організувати змову, щоб посадити на престол нового короля – ведмедя Брауна. Своїх прихильників, а ними були вовк Изегрим, кіт Гинце й інші нині виступили на суді проти Рейнеке звірі, він підкупив обіцянкою грошей. Тоді вірний Нобелю Рейнеке вистежив власного батька, де він зберігав скарб, і перепріг його.
Коли старий лис виявив пропажу, то з горя повісився. Так, очорнивши батька й ворогів своїх, хитрий лисиць утирається в довіру до Нобелю, а за обіцянку відкрити королеві й королеві місцезнаходження скарбу він одержує помилування
Рейнеке повідомляє, що скарб заритий у пустелі у Фландрії, але, на жаль, сам він не може вказати місце, тому що його борг зараз – це відправитися в Рим і одержати відпущення гріхів у тата. За наказом короля лисові зшили торбинку зі шматка шкіри ведмедя Брауна й видали запасні дві пари чобіт, здерши шкіру з лабетів Изегрима і його дружини. І пускається Рейнеке в шлях. У дорозі його супроводжують заєць Лямпе й баран Бэллин. Спочатку лис-пілігрим заходить до себе додому, щоб обрадувати сім’ю, що він живий і здоровий.
Залишивши барана у дворі й заманивши зайця в будинок, Рейнеке із дружиною й дитинками з’їдає Лямпе. Голову його він кладе в торбинку й відправляє разом з Бэллином королеві, обдуривши бідна тварина, що там перебуває його послання, яке треба негайно доставити до двору
Король, зрозумівши, що Рейнеке знову обдурив його, вирішує виступити проти нього всією звіриною силою. Але спочатку він задає бенкет на честь потерпілих з вини лиса Брауна, Изегрима і його дружини. На королівське застілля збираються знову скривджені Рейнеке звірі: кролик з відірваним вухом, ледве унесший від лиса свої ноги, ворон, у якого шахрай з’їв дружину
Племінник-Борсук вирішує випередити військо короля й попередити Рейнеке про небезпеку, що насувається, щоб той встиг із сім’єю зникнути. Але лис не злякався, він відправляється знову до двору, щоб захистити себе від несправедливих обвинувачень
Всю провину за вбитого Лямпе Рейнеке звалює на барана, що до того ж, за його словами, не передав королеві й королеві від нього чудові подарунки – безцінний перстень і гребінь із незвичайним дзеркальцем. Але Нобель не вірить словам хитрого лиса, тоді за нього заступається мавпа, сказавши, що, не будь Рейнеке чистий, хіба з’явився б він до двору? До того ж мавпа нагадує королеві, що лис завжди допомагав йому своєю мудрою радою. Хіба не він вирішив заплутаний позов людини зі змією
Скликавши раду, король дозволяє лисицю спробувати знову виправдатися. Рейнеке прикидається сам обманутим зайцем Лямпе й бараном Бэллином. Вони выкрали всього його багатства, і тепер він не знає, де шукати їх. “Так слово за словом придумував Рейнеке байки. Всі й розвісили вуха…”
Зрозумівши, що словами лиса не перехитриш, Изегрим викликає його на двобій. Але й тут Рейнеке виявляється розумніше. Він натирає своє тіло перед боєм жиром, а під час сутички раз у раз випускає свою їдку рідину й сипле вовкові хвостом в очі пісок. Із працею, але лис перемагає Изегрима. Король, переконавшись у правоті Рейнеке, призначає його канцлером держави й вручає державну печатку
Е. А. Коркмазова
(2 votes, average: 4.00 out of 5)