Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз скорочено – Родинно-побутові пісні

“Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2)

Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”.

“Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2)

Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”.

“Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2)

Я б до тебе прилетіла серед опівночі.

Я б до тебе прилетіла, біля тебе сіла, (2)

Я б з тобою, .мій миленький, розмову повела.

Як з тобою кохалися – сухі дуби цвіли, (2)

А як стали розлучатись – зелені пов’яли.

Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, (2)

Щоб

ті люди щастя не мали, що нас розлучили”.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Пісня “Світи, світи, місяченьку… ” змальовує класичний “любовний трикутник” – дівчина кохає парубка, а той знаходить собі іншу. Дівчина нагадує про їхні щирі раніше стосунки, про те, що “й сухі дуби цвіли”, а потім і “зелені пов’яли”, як розлучились. Вона ладна пташкою стати, щоб прилетіти до милого на розмову, і картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш.

Діалоги, повтори, поетичний паралелізм та інші засоби виразності роблять твір художньо довершеним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз скорочено – Родинно-побутові пісні