Співомовки

РОЗДІЛ ІV. РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ

6. ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ

6.6.Співомовки

Співомовка – невеликий вірш сатиричного або гумористичного змісту, в основі якого лежить народний анекдот, приказка. Жанрові особливості твору такі: описується один комічний чи трагікомічний випадок, події зображуються стисло, динамічно. Героїв небагато.

Кінцівка – дотепний афористичний вислів.

Елементи співомовки наявні у творчості Л. Боровиковського та Є. Гребінки. Своєю назвою цей суто український жанр завдячує С. Руданському, який у 50-х роках XIX століття видав кілька збірок “Співомовок”. Пізніше до цього жанру зверталися І. Франко (цикл “Нові співомовки”), В. Самійленко (“Божий приклад”), І. Манжура (“Батьківський заповіт”, “Пан брехун”).

У сучасній українській літературі цикл співомовок написав С. Крижанівський (“Ледащо”, “Розсудив”, “Не чую”, “Не з вашим щастям, дядьку!”, “Місяць чи сонце”).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Співомовки