Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського

У середині XIX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”.

У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського.

Степан Руданський захоплювався народним гумором, дотепністю і влучністю анекдотів. Поет виробив власний стиль комічного

зображення типових явищ життя. Гумор для нього був не самоціллю, а засобом викриття людських вад.

У невеличких замальовках Руданський відображає настрої селянства, висміює панів і чиновників. У його творах немає гніву, мало сарказму, але повно гумору і. сміху. Він сміється голосно й дотепно, картає багатих за жадібність, зажерливість, зманіженість, а чиновників за крутійство, чванливість, хабарництво. Збірний образ позитивного героя співомовок – це селянин-бідак, наймит, чумак, заробітчанин, запорожець. Він не дуже переймається своєю бідністю, впевнений у своїй правоті, ганьбить неправду.

Головне і останнє

слово завжди залишається за цим героєм, а сутичка між представниками протилежних соціальних верств закінчується його перемогою.

Своїми співомовками Руданський доводив, що усна народна творчість – це не тільки тужливі чи задушевні пісні. Українці завжди вміли повеселитися, покепкувати з себе та інших. Народні кобзарі, подібно до Шевченкового Перебенді, співали і веселих пісень.

Саме їх з особливим задоволенням записував Руданський.

Сюжети гумористичних поезій Руданського – це здебільшого розмова двох осіб, в якій вимальовуються характери персонажів, а словесна дуель швидко закінчується перемогою дотепного бідняка.

Так, у співомовці “Пан і Іван в дорозі” ведеться діалог між паном та Іваном. Пан усю дорогу їв харчі Івана, а коли вони закінчилися, дурить голову селянинові різними вигадками. Коли йому не вдалося ошукати Івана, пан пішов на хитрість і запропонував віддати здобуту ними в дорозі гуску тому, кому присниться найкращий сон. Вранці Іван спокійно вислухав вигадку пана, що уві сні його нібито “всі святії їсти припрошали”, і додав:

Я сам бачив, як ви їли

Якісь марципани…

Та дивлюсь, що не голодні,

Маєте закуску…

Та й сів собі коло печі

Та й стеребив гуску!..

У співомовці “Добре торгувалось” чумак ходить межи численними крамницями великого міста, питаючи дьогтю. Купці регочуть з нього, а “він тільки сплюне та й до другої крамниці, багатшої, суне”. У найбагатшій крамниці два купці вирішили покепкувати з чумака і сказали, що тут тільки дурні продаються.

А чумак їм: “То нівроку ж,

Добре торгувалось,

Що йно два вас таких гарних

На продаж зосталось”.

У співомовці “Понизив” Руданський висміяв дурість двох приятелів, які за чаркою почали сперечатися, хто з них кращий стрілець. Трохим запропонував. Герасиму збити кулею з його чуба шапку і натягнув її щосили собі на чоло.

Герасим добре прицілився, вистрілив, і куля пролетіла Трохиму “через шапку і чоло”. Герасим скрушно похитав головою:

Вибачай мені, Трохиме, –

Герасим проговорив, –

На два цалі лиш понизив –

Та й і шапки не ізбив.

Гуморески, співомовки, байки Руданського захоплювали своєю оригінальністю не тільки простих людей. Іван Франко у своєму дослідженні творчості Степана Руданського відзначав майстерність письменника, який у коротких формах творів зумів передати і красу народної мови, і глибокий філософський підтекст невеличких картин.

І справді, у цих окремих замальовках Руданський подає яскраві епізоди, в яких відображено настрої селянства, висміяно панів і чиновників, розкрито лицемірство, самодурство поміщиків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського