Невелике Село Котловка лежить на скаті голого пагорба, розсіченого глибоким яром, що в’ється по самій середині вулиці. За кілька кроків початку яру коштує невелика чотирикутна хатинка, крита соломою. Це – шинок “Притинний”.
Відвідується він набагато охотней, чим інші заклади, і причиною цьому – целовальник Микола Иванич. Цей надзвичайно товстий, посивілий чоловік із заплилою особою й хитро-добродушними вічками вже більше 20-ти років проживає в Котловке. Не відрізняючись ні особою люб’язністю, ні балакучістю, він володіє
Йому відомо про усім, що відбувається в окрузі, але він ніколи не пробалтивается.
У сусідів Микола Иванич користується повагою й впливом. Він одружений, і діти в нього є. Дружина його – жвава, востроносая й швидкоока міщанка, Микола Иванич у всьому на неї покладається, а п’яниці-горлані її бояться. Діти Миколи Иванича пішли в батьків – розумні й здорові діти
Був жаркий липневий день, коли я, мучимий спрагою, підійшов до Притинному кабачка. Раптом на порозі кабачка здався сивий чоловік високого зросту й почав когось підкликати,
З розмови між Моргачом і його приятелем Обалдуем я зрозумів, що в кабачку затівається змагання співаків. Кращий у відділку співак Яшка Турок покаже свою майстерність
У кабачку вже зібралося досить багато народу, у тому числі і Яшка, худа й струнка людина років 23-х з більшими сірими очами й світло-русявими кучерями. Біля нього стояв широкоплечий чоловік років 40-ка із чорними блискучими волоссями й з лютим-замисленим вираженням на татарській особі. Кликали його Диким Паном.
Напроти нього сидів суперник Яшки – рядчик з Жиздри, щільний, невисокий чоловік років 30-ти, рябий і кучерявенький, з тупим носом, карими вічками й рідкою борідкою. Розпоряджався дійством Дикий Пан
Перш, ніж описувати змагання, хочу сказати кілька слів про тих, що зібралися в кабачку. Євграф Іванов, або Обалдуй, був холостяк, що загуляв. Він не вмів не співати, не танцювати, але жодна пиятика не обходилася без нього – його присутність переносили як неминуче зло. Минуле Моргача було неясним, знали тільки, що він був кучерями в барині, потрапив у прикажчики, був відпущений на волю й розбагатів. Це досвідчена людина собі на розумі, не добрий і не злий.
Все його сімейство складається із сина, що пішов у батька. Яків, що відбувався від полоненої туркені, був художником у душі, а по званню – черпальник на паперовій фабриці. Ніхто не знав, звідки з’явився Дикий Пан (Перевлесов) і чим він живе.
Ця похмура людина жила, ні в кому не бідуючи, і користувався величезним впливом. Він не пив провина, не знався з жінками й жагуче любив спів
Першим запік рядчик. Співав він танечну з нескінченними прикрасами й переходами, чим викликав посмішку Дикого Пана й бурхливе схвалення інших слухачів. Яків почав із хвилюванням.
У його голосі була глибока пристрасть, і молодість, і сила, і насолода, і захоплююча-безтурботна, смутна скорбота. Російська душа звучала в ньому й вистачала за серце. В усіх на очах виступили сльози. Рядчик сам визнав поразку
Я вийшов з кабачка, щоб не зіпсувати враження, добрався до сінника й заснув мертвим сном. Увечері, коли я прокинувся, у кабачку вже щосили святкували перемогу
Яшки. Я відвернувся й став спускатися з пагорба, на якому лежить Котловка.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)