Солов’їв С. М. Про Монголо-татарське ярмо*

Умови, на яких татари приймають до себе В Підданство який-небудь народ, суть наступні: жителі підлеглої країни зобов’язані ходити з ними на війну по першому зажаданню, потім давати десятину від усього, від людей і від речей, беруть вони десятого отрока й дівицю, яких відводять у свої кочовища й тримають у рабстві, інших жителів перераховують для збору податі. Вимагають також, щоб князі підлеглих країн були без затримки в Орду й привозили багаті подарунки ханові, його дружинам, тысячникам, сотникам – одним словом, всім, що має яке-небудь значення;

деякі із цих князів втрачають життя в Орді; деякі вертаються, але залишають у заручниках синів або братів і приймають у свої землі баскаків, яким як самі князі, так і всі жителі зобов’язані коритися, у противному випадку по повідомленню баскаків є юрба татар, що винищує ослушников, спустошує їхнє місто або країну; не тільки сам хан або намісник його, але всякий татарин, якщо трапиться йому приїхати в підлеглу країну, поводиться в ній як пан, вимагає всі, чого тільки захоче, і одержує. Під час перебування в Орді у великого хана Плано-Карпини помітив незвичайну терпимість останнього щодо далеких віросповідань;
терпимість ця була запропонована законом: у самому сімействі хана були християни; на власному втриманні містив він християнських духовних грецького сповідання, які відкрито відправляли своє богослужіння в церкві, що містилася перед большою його палаткою.

За статутом Чингисхана й Октая, підтвердженому згодом, служителі всіх религий були звільнені від платежу данини.

* У своїй “Історії Росії З найдавніших часів” С. М. Соловйов приділяє монголо-татарському ярму і його наслідкам порівняно Небагато місця. Він, як і багато інших істориків XIX в., зокрема В. О. Ключевский, трохи применшує значення ярма в історичному розвитку Росії. Уривок, що тут Приводиться, Що Розповідає про ординське ярмо, Займає в Праці С. М. Соловйова Всього одну сторінку.

Однак у Ньому відзначені всі основні Сторони політичної й економічної залежності російських земель від Золотої Орди. С. М. Соловйов підкреслює віротерпимість татар. Але слід зазначити, що ординці лояльно Ставилися до сповідання Різних Религий до того, як в 1312 р. іслам став державною Релігією Золотої Орди.

Цит по: Соловйов С. М. Історії Росії З найдавніших часів // Хрестоматія по історії Росії. Т.1. М., 1994.

С.99.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Солов’їв С. М. Про Монголо-татарське ярмо*