СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА (1769, с. Половецьке, тепер Богуславського р-ну Київської обл. – 04.11.1810, м. Київ) – письменник і культурно-освітній діяч кінця XVIII – початку XIX ст.
Родом із священицької родини. У 1782 – 1792 рр. навчався в Київській академії, потім три роки в Московському університеті вивчав російську мову й набував учительську кваліфікацію. З 1797 р. викладав у Київській академії російське віршування, згодом – риторику та французьку мову. 1809 р. обраний префектом академії (це єдиний випадок в історії дореформеної академії, коли префектом
Славився як один із найкращих академічних професорів.
М. Соколовський залишив після себе більш як 100 рукописних творів, написаних російською мовою з українізмами, більшість із яких ще не опублікована (рукописний збірник знаходиться в ЦНБ АН України). Серед них – церковні слова й промови, привітання високопоставленим особам, канти і хори, урочисті панегіристичні вірші на честь визначних подій чи осіб (на день ангела митрополита Єрофія, на прибуття до Києва імператора Павла І тощо), а також оди на честь відомих осіб – митрополита Г. Банулеско-Бодоні, московського митрополита П.
М. Соколовський вважається останнім поетом київської літературної школи в стінах Київської академії.
Літ.: Титов Ф. Киевская академия в период реформ. К, 1913. Вып III.
М. Шевчук
(2 votes, average: 3.00 out of 5)