Дурість, підступництво, злість, злочин зовсім не смішні самі по собі; смішно дурне підступництво, що попалося у власні мережі, смішна злісна дурість, що обдурила сама себе й нікому не заподіяла задуманого зла. В. Ключевский В історії драматургії “Недоук” – це перша російська комедія з яскраво вираженим суспільно-політичним змістом. Фонвізін багато в чому з’явився попередником Гоголя, Грибоєдова, Островського.
Високо оцінив комедію “Недоук” Пушкін, уважаючи її “єдиним пам’ятником народної сатири”. Чому ж ця комедія
Як писав В. О. Ключевский, “Фонвізін взяв героїв “Недоука” прямо з життєвого виру без усяких культурних покриттів, так так і поставив їх на сцену з усією безладдям їхніх відносин, з усім содомом їх неприб-ранных інстинктів і інтересів”.
Комічне засновано на безглуздості, невідповідності, а таких невідповідностей у комедії – незліченна кількість. Наприклад, Митрофан: те він лається із учителями,
Смішна й пані Простакова, те що свариться, як базарна торговка, те лицемірно лабузниться перед Староду-Мом. Смішний Скотинин, що переконує, що серед свиней він виглядає розумніше.
Однак сміх, яким ми сміємося над всіма персонажами, не безтурботний. Постійно відчуваєш на губах якусь гіркуватість: чи те жалість, чи те бридливість, чи те трагічність. У чому ж справа? А справа, по-моєму, у тім, що дурість, неуцтво, лицемірство, жадібність, боягузтво, нахабність і т. д. не можуть бути просто смішн або комічними, оскільки приносять горе й страждання многим навколишнім
Але в безсмертній комедії Фонвізіна є комізм і більше глибокий. Адже Простакова стає смішний не тоді, коли вона відверто груба й жорстока, а коли вона прикидається доброї. Забавне неуцтво, що претендує на освіченість, жадібність, що хочуть видати за великодушність. Пороки негативних персонажів комедії неприкриті й відверті
Їхня впевненість у своїй правоті,