Словничок літературознавчих термінів
Алегорія або інакомовлення (від грецьк. слів інший і говорю) – спосіб художнього зображення одного явища, предмета чи істоти через інше. Наприклад, у байках під виглядом тварин зображуються конкретні люди.
Антитеза (від грецьк. протиставлення) – протиставлення в художньому тексті життєвих явищ, понять, почуттів, думок, характерів.
Байка – короткий, переважно віршований, алегоричний твір повчального змісту.
Езопівська мова – замасковане висловлювання думок за допомогою натяків,
Епіграф ( від грецьк. напис, заголовок, оцінка) – напис перед текстом, що виражає його основну думку.
Епізод – завершена частина твору, що має самостійне значення.
Епітет – художнє означення, що виділяє, підсилює характерну рису, визначальну якість предмета, явища, поняття, дії.
Жанр – тип фольклорного чи літературного твору (казка, оповідання, повість, роман, новела тощо).
Ідея – головна думка твору.
Комічне (від грецьк. смішний, веселий) – смішне в житті та мистецтві.
Літературна (або авторська) казка – казка, створена письменником.
“Мандрівні сюжети” –
Міф (від грецьк. слово, розповідь) – розповідь, яка передає уявлення давніх людей про богів, легендарних героїв, походження та влаштування світу.
Міфологія – 1) наука, яка вивчає міфи; 2) сукупність міфів певного народу.
Народна казка – захоплююча розповідь про вигадані події, створена народною фантазією.
Новела (від італ. новина) – невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну подію з несподіваною кінцівкою.
Оповідання – прозовий художній твір невеликого обсягу, в якому зображено одну або кілька подій із життя персонажа (або персонажів).
Оригінал ( від латин, первісний) – первісний текст, з якого здійснюється переклад.
Персонаж – дійова особа художнього твору, літературний герой.
Повість – розповідний художній твір середнього розміру, в якому змальовується життя літературного героя у взаєминах з навколишньою дійсністю.
Порівняння – художній засіб, що полягає у зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше розкрити його, яскравіше змалювати. Порівняння допомагає побачити нові сторони в давно знайомих предметах і явищах, уявити небачене. Найчастіше порівняння починається зі слів: як, немов, наче.
Портрет у літературі (від франц. портрет, зображення) – змалювання зовнішності персонажа: обличчя, постатті, ходи, одягу, манери триматися, характерних жестів тощо. Основне призначення – дати здорове уявлення про дійову особу. Через портрет письменник може передавати характер, почуття і настрої героя, висловлювати своє ставлення до нього.
Приказка – короткий народний вислів, який містить незакінчене судження.
Прислів’я – короткий повчальний народний вислів із закінченою думкою.
Притча (від давньоруського те, що приміряється до чогось, приклад) – повчальний алегоричний твір, орієнтований на доведення життєвих цінностей.
Роман – великий і складний за будовою твір, у якому ши роко охоплено події, що відбуваються протягом тривалого проміжку часу, зображено велику кількість героїв.
Сюжет – низка подій, покладених в основу художнього твору.
Тема – те, про що розповідається у творі.
Фольклор (від англ. народ і мудрість) – усна народна творчість.
Художня деталь – виразна подробиця, яка допомагає уявити зображені автором картину, предмет чи характер.
Художня література (від латин, літера) – вид мистецтва, яке відображає життя за допомогою слова.
Цитата – дослівний уривок з якогось тексту або точно наведені чиїсь слова.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)