ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Скромний букет чорнобривців
Є у християнському календарі особливі дні – через тиждень, після Великодня приходять у великі, міста і в малі села поминальні дні. Це слушна нагода вклонитися пам’яті пращурів, вшанувати їх добрим словом і світлими спогадами. Вся наша родина збирається на міському цвинтарі, де поховані мої прадіди і прабабусі.
У мами традиція – щовесни саджати на могилах чорнобривці. Ці квіти в нашій родині мають особливе значення. Колись давно прабабуся називала їх квітами рідного
Він кинув у натовп букетик чорнобривців, який піймала моя прабабуся. Берегла засушені квіти аж до кінця війни, допоки не повернувся її коханий із фашистської неволі. Чого тільки не натерпівся мій прадідусь у фашистському таборі.
Бранці з Європи тяжко працювали, недоїдали, сяк-так були одягнені і виживали завдяки своїм
Коли влітку 1945 року прадідусь повернувся додому після звільнення табору радянськими військами, під вікнами рідної хати цвіли чорнобривці. Ці ж квіти приніс він на перше побачення з моєю прабабусею.
Ось така родинна історія, пов’язана з чорнобривцями. А щодо поминальних днів я вважаю, що в кожної людини є кого пом’янути, кого вшанувати, щоб і далі підтримувати цю гуманну християнську традицію.