Мені подобається читати твори на історичну тематику. Минуле нашої країни прекрасне і героїчне, воно заслуговує на увагу. Я впевнена, людина, яка не знає минулого свого народу, не варта майбутнього.
З цікавістю я прочитала поезію Олександра Олеся “Княгиня Ольга”. Я знала, що княгиня Ольга володарювала дуже мудро, зміцнювала державу. Коли деревляни убили Ігоря, її чоловіка, княгиня жорстоко помстилася.
Вона зажадала від деревлян данину – пару голубів з кожної хати. Потім звеліла до ланки кожного голуба прив’язати віхтики із
Так легко княгиня Ольга здобула Іскоростень і прилучила землю деревлян до Київського князівства.
Із поезії Олександра Олеся я дізналася, що Ольга була простою дівчиною, яка жила в селі. Одного разу, вийшовши до річки, сіла в човен, задумалась. Згадала сон.
Дивний сон… якісь палати,
Лицар в зброї на коні…
Ліс такий страшний, таємний…
Поле… Море вдалині.
У цей час і підійшов до неї князь Ігор. Він був у простому вбранні, без оздоби і відзнак. Князю дівчина сподобалася, адже у неї “думка – сонце”, “очі – сині небеса”.
Докладно
І за князя вийшла заміж
Проста дівчина з села,
І до смерті вірним другом
Князю Ігорю була.
Я ще більше захоплююсь мудрістю і розумом цієї простої дівчини, яка довгі літа князювала на Русі.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)