(1878-1944)
Справжнє прізвище – Кандиба. Народився у м. Білопіллі на Сумщині. Закінчив сільськогосподарську школу, Харківський ветеринарний інститут.
Деякий час працював ветеринарним лікарем у Києві, Захоплено вітав події 1917 року й утворення Української Народної Республіки.
Після того, як вона зазнала поразки, емігрував (жив у Будапешті, Відні, останні роки життя – у Празі). Помер після звістки про загибель у фашистському концтаборі старшого сина (відомого поета і громадського діяча Олега Ольжича), похований у Празі.
Автор збірок
Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся
(за поезією “Печенізька облога Києва”)
Олександр Олесь надзвичайно захоплювався історією рідного краю, зокрема такими героїчними її сторінками,
У поезії “Печенізька облога Києва” автор достовірно змалював трагічне становище обложеної столиці міста Києва:
А у місті плач і стогін:
Ані вийти, ні ввійти,
Став людей косити голод,
Став в могили їх нести.
Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, що нагадують героїчні сказання того часу:
Наче хмари, бідний
Київ Печеніги облягли,
Загриміли всюди сурми,
Таборами загули.
Але ніхто з іноземних завойовників не зміг підкорити наш народ, бо любов до рідної землі була рушійною силою безлічі героїчних вчинків, надихала на подвиги. На захист Вітчизни піднімалися усі: від старого до малого. Одного з таких юних героїв автор зобразив у вірші “Печенізька облога Києва”:
Стали думати кияни,
Де їм лицаря знайти,
Щоб із міста на той берег
Сміло зважився пройти.
“Я піду!” – хлоп’я говорить.
Автор не називає імені героя, тому що так безстрашно міг вчинити кожен. На думку Олександра Олеся, це і є найбільша слава для людини – здійснити героїчний вчинок і, залишившись невідомою, здобути вдячність і вічну пам’ять нащадків.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)