Тривалий час селяни могли мати в будинку для читання лише церковні книги – Часослов, Псалтир і “Житія святих”. Їх читали, поважали, але не зовсім розуміли. І вперше поетичне українське слово відвідало селянський будинок з виходом Шевченкового “Кобзаря”. Це була дійсно “Чарівна книжка”, де говорилося простою, зрозумілою мовою про речі, які хвилювали народ, відповідали його очікуванням і мріям
Так ще і виражено це в чудовій поетичній формі, що нагадувала народні пісні й кобзарські Думи. Недарма діти затримували подих, тому
Отже, на багато поколінь зробила глибоке враження ця книжка, багатьох письменників надихнула на творчість. І, насамперед, своїм патріотизмом, глибокою вірою в силу народну, повагою до чесної й шляхетної простої людини в сувої. Адже не тільки під лицарською збруєю, а й під
Відомий Український письменник, соратник Т. Шевченко П. Кулиш сказав йому якось: “Ні в кого з народу не було такої сили, як у тебе”. І в цих словах більша правда. Сім’я Шевченко – всі герої його добутків, “живі й мертві, і ненароджені” земляки його, що в Україні й не в Україні живуть. Шевченко писав і до братніх пригноблених народів – поляків, казахів, звертався до минулого й думав про майбутні покоління, застерігав сучасників.
У своєму “Заповіті” він висловив мрію про “сім’ю вільної, нової”, у якій його не забудуть пом’янути. От чому “Кобзар” називають чарівною книжкою, а її автора – геніальним письменником
(1 votes, average: 5.00 out of 5)