Народився Маркіян Семенович Шашкевич 6 листопада 1811 р. в селі Підліссі Золочівського повіту на Львівщині у багатодітній родині священика.
По закінченні початкової школи вчився у Львівській і Берещанській гімназіях. З 1829 р. слухав філософський курс у Львівському університеті, водночас навчаючись на курсі теології у Львівській духовній семінарії.
Уже в лютому 1830 р. М. Шашкевича було виключено за формальним звинуваченням у порушенні казарменої дисципліни. Насправді покарано його було за вільнодумство. Батько-священик відвернувся
Студент жив у родині дядька, навчав його дітей, переписував службові папери. Заробляв переписуванням.
Весь час Маркіян Шашкевич займається самоосвітою, багато читає, переймається ідеями словацького відродження.
Він дружить з І. Вагілевичем, Я. Головацьким, які стеши його однодумцями і соратниками. Юнаки захоплюються народною творчістю України, збирають фольклор. Ще в семінарії друзів прозвали “Руською трійцею”.
М. Шашкевич закликав усіх говорити рідною мовою, вивчати рідну культуру.
1833 р.
Після смерті батька юнакові довелося піклуватися про свою сім’ю.
З середини 30-х років дає про себе знати тяжка хвороба, яка стане причиною передчасної смерті поета.
У 1837 р. виходить альманах “Русалка Дністровая”, результат наполегливої праці “Руської трійці”. Сюди ввійшли поезії, оповідання про опришків та інші твори. Згодом альманах було заборонено.
З 1838 р. Маркіян Шашкевич подорожує і живе по різних селах Львівщини. Поета з’їдає страшна хвороба – туберкульоз, підточують здоров’я і постійні нестатки, нерадісні роздуми.
Підтримує його тільки дружина Юлія. А 7 квітня 1839 р. у поета народжується син Володимир, який теж став поетом.
Маркіян Шашкевич не залишав дороги творчості і вивчення культури рідного краю аж до останніх своїх днів. Помер він 7 червня 1843.
Поезія Маркіяна Шашкевича характеризується заглибленістю в національні культурні та історичні події. У його віршах виступають такі романтичні, героїчні постаті, як Наливайко, Хмельницький. Подаються вони у романтичному ключі – як люди непересічні, надзвичайні, непереможні.
Помітна у поета стилізація вірша під народну пісню, яку він так дбайливо вивчав і записував.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)