“РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії.
Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка входили також М. Устиянович, А. Могильницький, І. Головацький, з ним підтримував зв’язки Г. Ількевич. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині.
Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного
“Руська трійця” відчувала свій єдинокровний зв’язок із громадсько-освітніми діячами Східної України й намагалася все зробити, щоб зміцнити ці контакти, піднести рідне слово на високості, гідні великого народу. Девізом діяльності гуртківців став фольклорний образ
Тільки 1837 р. в Будимі (тепер Будапешт) побачив світ альманах “Русалка Дністровая”, що започаткував становлення нової української літератури в Галичині.
Літ.: Гербільський Г. Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині XIX ст. ( до 1848 р.). Л., 1964; Кирчів Р. Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”. К., 1990; Петраш О. Подвижники української ідеї: Маркіян Шашкевич та його побратими.
Тернопіль, 1996.
П. Хропко