Маркія́н Семенович Шашкевич (*6 листопада 1811, Підлисся – †7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”), письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч.
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика.
Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. – у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу
Перу М. Шашкевича, крім ряду поезій, належить кілька прозаїчних творів. Найвизначніший з них – казка “Олена”, високо оцінена Іваном Франком. Шашкевич був одним з поетів “Руської трійці”, організатором цього гуртка і невтомним культурним діячем. Крім поезій і прозових творів, йому належать переклади на українську мову сербських народних пісень, віршів чеських і польських поетів.
Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу і його поховано в Новосілках.
Тим самим започатковано краєвий пантеон поховань найвизначніших західноукраїнських (галицьких) діячів. У червні 1906 року на могилі відкрито пам’ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле. 1911 року, у століття народженняписьменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам’ятника. Художник Іван Труш саме тоді написав відомий портрет Будителя.
Сьогодні місце знаходження портрета невідоме… Цей портрет Шашкевича уважають за найбільш автентичний, а тому він належить – як і збережені екземпляри першого видання “Русалки Дністрової”, як “Корона Руська-Данила Галицького” (місце знаходження якої також невідоме), два “руські” браслети (ці знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків “Руської Ради” з 1848 р. – до найбільш дорогоцінних регалій Галичини.