Омар Хайям – середньовічний перський поет, математик та астроном. Він є автором віршів філософського змісту, об’єднаних у збірку “Рубайят”. За формою це чотиривірші, в яких три або чотири рядки римуються між собою та розмежовуються паузами – називаються вони рубаї.
Від цього слова походить і назва збірки.
Зміст рубаї Омара Хайяма, як вже було загадано – філософсько-ліричний. Наприклад, поет розмірковує про буття людини: “Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм! Бо що нас потім жде, знать не дано нікому”.
В той
Поет подає свої висновки дуже дотепно. Наприклад, іслам заборонив пити вино. Але Омар Хайям парадоксально доводить, що пити вино можна якраз тому, що за ісламом вино – це ворог, а пити кров ворога релігія дозволяє.
Багато висловів Омара Хайяма стали афоризмами: “І зваж: як з іншими ти поведешся, Того від інших і собі чекай”, “Шукай людину скрізь”, “Ти краще голодуй, ніж що попало їсти. Ти краще будь
Хайям часто згадує вино та розваги. Найбільше він цінить втіху та радість життя, насолоду від кожної хвилини. Це називається гедонізмом.
Омар Хайям – гуманіст, для нього цінна кожна людина, іі свобода та щастя: “Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має. У того світлий зір і радісна душа”. Людина та її душевний світ для нього понад усе.
Він порівнює її з мусульманською святинею, камнем Каабою: “Одна душа жива за сто Кааб дорожча! Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!”
Я б краще вороном копався у ріллі,
Ніж у негідника живився при столі.
Сухим окрайчиком задовольнятись краще,
Ніж губи мазати в чужому киселі.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)