Про корифеїв персько-таджицької лірики і про їхні безсмертні твори (за творчістю Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза)

І. Співці, оповиті легендами. (Біографії представників персько-таджицької лірики Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза овіяні легендами, сповнені таємниць і загадок.)

1. Рудакі – “Адам поезії” мовою фарсі. (Про нього відомо дуже мало вірогідних фактів. Біографи навіть сумніваються у датах народження і смерті поета. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише внутрішнім зором, але

це не заважало йому вносити у свої вірші такі несподівані кольори, що викликає подив у зрячих. Інші легенди свідчать про те, що поета осліпили після того, як він зазнав неласки при дворі Саманідів.)

2. Омар Хайям – вчитель, математик, поет. (Немає точних дат щодо років життя Омара Хайяма. Його батько, як стверджують деякі джерела, походив з роду ремісників. Ще замолоду поет багато бідував і багато мандрував. Відомий Омар Хайям як математик, енциклопедист, філософ, поет.

У двадцятип’ятирічному віці він написав алгебричний трактат, який уславив його. Та більше прославився він написанням чотиривіршів – рубаїв.)

3.

Гафіз – “митець”, “Сонце віри”, знавець Корану. (Усе своє життя поет провів у Шіразі, де народився. Перші проби пера були невдалими. Одна із легенд розповідає, що Гафіз провів у молитвах у каплиці святого містика сорок ночей. Він благав милосердя в долі. І сталося диво: йому поталанило в коханні і він став відомим поетом.)

II. Про що писали корифеї.

1. Естетика і простота. (Поетичний стиль Рудакі означив таджицький письменник і вчений С. Айні – “геніальна простота”. Так, в одному з фрагментів вірша Рудакі писав про жорстокість світу:

Такий віддавна світ, такий він був,

Такий він є, такі його дороги:

Дає корону, трон і булаву,

У шахіншахові веде чертоги,

А потім безпорадного тебе

Турляє в борозну, волам під ноги.

(Переклад В. Мисика)

Рудакі зробив значний внесок у жанр рубаї, зробивши їх “мініатюрними драмами”, “маленькими трагедіями”:

Чотири речі нам потрібні,

Щоб невеселих збуться дум:

Здорове тіло, добра вдача,

Ім’я хороше, світлий ум.

Кого Всевишній обдарує

Цими дарами чотирма,

Той завжди радуватись має

І проганять од себе сум,

(Переклад В. Мисика).)

2. Знамениті рубаї Омара Хайяма. (Чотиривірші Омара Хайяма виконувалися в усній формі і, можливо, виспівувалися. Багато віршів збереглося у різних варіантах, і це доводить, що спочатку їх не записували, а передавали з уст в уста. У багатьох рубаї Омара Хайяма звучить ідея про вічний кругообіг матерії у поєднанні з сумним відчуттям тлінності всього живого. Інші рубаї присвячено життєвим насолодам, найвища з яких, як вважав поет, – вино. Оспівуючи вино, Хайям був далекий від проповідування сп’яніння і розбещеності.

Вино для поета було своєрідною формою протесту проти церковних догм, особливою формою вільнодумства. Чимало рубаї присвячено любові.)

3. Газелі поета Гафіза. (Основні твори Гафіза – газелі. Цей вид поезії складається із двовіршів-бейтів, пов’язаних однією наскрізною римою. Кількість двовіршів. у газелі, як правило, не перевищує десяти.

У кінцевому бейті вказувався псевдонім автора.

Не стало вірності і дружби на землі,

Немає жодного, хто б не тонув у злі.

Хто обдарований божественним талантом,

В скупого здирщика слугує при столі.

Немає в мудрого, де голову схилити,

Йому судилися печалі та жалі.

Зате невігласи, що виросли в розкошах,

Щодня купаються у золоті й сріблі…

(Переклад В. Мисика).)

НІ. Шлях до європейського читача. (1859 року англійський поет Едвард Фіцджеральд опублікував книгу віршів “Рубайят Омара Хайяма”. Перед читачем постав образ східного мудреця: любителя насолод у юності, розчарованого скептика у зрілому віці, релігійно налаштованого містика при старості. Цей переклад відкрив європейському читачеві персидського поета.

Перші відомості про Гафіза і дійшли до Європи через чотири століття після його смерті. 1677 року побачила світ перша газель Гафіза у перекладі латинською мовою. Українською мовою вперше почав перекладати поезію Гафіза А. Кримський.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Про корифеїв персько-таджицької лірики і про їхні безсмертні твори (за творчістю Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза)