Роман Е. Замятіна “Ми” був написаний в 1921 році. Час був складне й судьбоносное, і тому добуток написаний у надзвичайному жанрі “антиутопії”. Провідна тема – драматична доля особистості в умовах тоталітарного суспільного устрою.
Замятін був великий інженер-кораблебудівник і краще інших знав, як створюється механізм, машина, спорудження. Він розумів, як це робиться в повній відповідності із задумом, за схемою, кресленням, численним розрахункам. І всього цього досить, щоб об’єкт виконував свої функції, але розумна й мудра людина
Живе він у суспільстві інших людей, у чомусь схожих, але завжди особливих. Людина не може бути “винтиком”. Коли його перетворюють у цей самий “винтик”, він втрачає значну частину своєї людської сутності
Історія показала, що перетворення людини в сукупність “винтиков” веде до злочину перед людиною й людством. У романі “Ми” у фантастичному й гротесковому вигляді з’являється можливий варіант суспільства майбутнього.
Мир Єдиної Держави, мир несвободи, однаковості, мир без любові, без музики, без поезії, без особистості й, природно, без душі. Навіть особисті імена людей замінені цифрами, номерами. Д-503 – “нумер” головного героя
Це мир “нумеров”, які вірять і сліпо підкоряються Єдиній Державі, а по суті, одному людині-благодійникові. Бездушна техніка
(2 votes, average: 3.50 out of 5)