“Червоне і чорне” як соціально-психологічний роман – Відкрита книга РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ”

Фредерік Стендаль 1783 – 1842

Відкрита книга

РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ”

“Червоне і чорне” як соціально-психологічний роман

Головною підставою для такого визначення жанрової специфіки твору є те, що в ньому означені соціальні процеси й колізії переломлюються крізь призму свідомості й реакцій центрального героя, його внутрішньої боротьби і, зрештою, його драматичної долі. Цей герой, простолюдин “із вражаюче своєрідним обличчям”, належить до енергійної і честолюбної молоді із соціальних низів, яку режим Реставрації

відкинув на задвірки суспільства. Селянський син, що випадково здобув освіту, Сорель одержимо прагне соціальної реалізації, відповідної своїм достоїнствам, але єдиним можливим шляхом досягнення честолюбної мети для нього виявляється пристосування до чужого й ненависного суспільства. Розуміючи, що повсюдно панують замасковані егоїзм і корисливість, герой вирішує опанувати “науку лицемірства”, щоб скористатися нею в боротьбі за свою мрію.

У романі докладно розповідається, як Жульєн, “одягнувши мундир, відповідний часові” й натягнувши машкару святенника, вправляється в цій “науці”.

Вважаючи

такі дії порядного від природи Жульєна вимушеними, Стендаль покладає відповідальність за них на режим Реставрації. Однак деякі його сучасники зрозуміли роман як апологію1 лицемірства і навіть схильні були ототожнювати автора з персонажем, що спонукало письменника до пояснень. “Жульєн зовсім не такий лукавець, яким він вам здається, – писав Стендаль в одному з листів. – Деякі припиняють зі мною знайомство на тій підставі, що Жульєн – негідник і що він – мій портрет. У часи імператора Жульєн був би цілком порядною людиною; я жив у часи імператора. Отже?..”

1 Апологія – захист, вихваляння, звеличення; тут: захист з відтінком вихваляння.

Отже, негідні вчинки Жульєна зумовлюються життєвою необхідністю, створеною правлячим режимом. Звідси в героя не лише обожнювання Наполеона, а й відчуття того, що він запізнився з народженням і потрапив у чужу й ворожу йому епоху.

Він і справді виходець з іншої епохи, тієї епохи, що підняла до активного історичного життя весь третій стан, пробудила в ньому енергію і прагнення до самовивищення особистості, зробила доступними для молодих простолюдинів освіту й культуру. Уявлення Жульєна про свої можливості й належне йому місце в суспільстві походять з цієї епохи, нею ж було сформоване і непомірне честолюбство – рушій його прагнень і дій, а також “романтизм”, про який ітиметься згодом. Словом, за конфліктом Жульєна Сореля зі своїм часом і суспільством стоїть масштабний конфлікт історичних епох, який постійно цікавив Стендаля. І не випадково одне з найпоширеніших “розшифрувань” назви роману засновується на порівнянні й конфлікті епох: червоне – символічний колір доби революції та наполеонівських війн, чорне – уніформа священика, в яку обрядився Жульєн Сорель, – символ епохи Реставрації та Священного союзу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

“Червоне і чорне” як соціально-психологічний роман – Відкрита книга РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ”