Рання творчість М. Рильського

Тут поет щирий, відвертий, відкрито говорить про свої настрої й почуття, бо найщирішою людина буває саме тоді, коли над нею не стоять негласні заборони. Проте М. Рильський не поспішав писати про революцію, ті суспільні рухи та зміни, що відбува­лися в країні.

Поет багато уваги приділяв пейзажній ліриці, бо в тому бурх­ливому неспокійному житті, у тій круговерті війн та смертей, що супроводжувала перші три десятиліття ХХ ст., саме природа залишилася єдиною відрадою, чистим, незаплямованим людською ненавистю джерелом натхнення:

Молюсь і

вірю, Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги.

На лоні природи ліричний герой замислюється над швидко­плинністю життя, над тим, що немає нічого вічного, що людське життя – лише мала крапля у величезному океані вічності. Проте ця крапля є частиною великого, і в ній міститься весь Всесвіт:

Хіба я не крапля мала, Що світ необмежний одбила! Лиш грунту свого не знайшла, Лиш крила родимі згубила

Дивно, що людина (М. Рильський), якій ледве виповнилося двадцять років, замислюється над питаннями життя й смерті, ролі людини в цьому світі, сягає філософських глибин. І цьому сприяла

не тільки гарна освіта, але й ті важкі умови, у яких він зростав, у яких формувався його світогляд.

Відомо, що війна примушує дітей швидко дорослішати, і саме тому в молодого поета з’являються думки дорослої людини. Але й тут не відчувається мотивів розчарування життям, марності

Всіх людських спроб залишити по собі слід. Навпаки, поет упев­нений, що варто жити, насолоджуватися кожним днем, який дарує нам життя:

Минають дні, минає літо… Але нащо тужить за ним? Прозору склянку вщерть налито Вином червоним і хмільним!

Особливістю його індивідуального стилю є багатство ритмічних та інтонаційних ходів, виняткова мелодійність, музичність вірша, багатство тропів-метафор, алегорій, персоніфікації і порівнянь. Характерним для Рильського є постійне оновлення поетичного словника, насичення його словами щоденного вжитку, уміння пробити поетичними звичайні, “прозаїчні” слова й поняття. Як досвідчений знавець класики, людина ерудована, він широко використовує історичні та літературні асоціації, паралелі, що створює особливий колорит поетичних творів.

Вражають у віршах розгорнуті образи-символи, серед яких найвідомішими є образи троянди й винограду. (Поетична хвилинка. Слухання в аудіоза-пису поезії “Троянди й виноград”.)

М. Рильський – поет-учений, поет-ерудит. У царстві мудрості й краси він сповідує ідеал високоосвіченого митця, він весь у пошуках краси й душевної рівноваги. Вірш “Солодкий світ”, написаний у формі сонету, належить до ранньої лірики поета. Чому так гарно жити на світі?

Мабуть, відчуття щастя склада­ється з дрібниць: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Уже цього досить, щоб, незважаючи на “довгі муки безсердечних літ”, зрозуміти всю красу життя й сказати: “Солодкий світ!”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Рання творчість М. Рильського