Тарас Григорович Шевченко
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ (1838-1843 pp.)
Рання творчість Т. Г. Шевченка представлена незрівнянними зразками ліричної поезії, баладами, соціально-побутовими та історичними поемами і драматичними творами.
Лірика
Важливе місце в ліриці раннього періоду посідає тема призначення поета і поезії в суспільстві (“Думи мої, думи мої…”, “Перебендя”). Вірш “Думи мої, думи мої…” став не тільки поетичним заспівом до збірки “Кобзар”, а і визначенням спрямованості подальшої творчості.
Предметом творчості
Тему ролі митця і мистецтва в суспільстві Шевченко розвинув у вірші “Перебендя”. Сліпий народний співець Перебендя, опиняючись серед людей різних соціальних верств, виконує різні пісні, догоджаючи їм. Звідси – незадоволення собою, бо справжнє щастя Перебендя відчуває тільки тоді, коли його
…Серце поволі з Богом розмовля,
То
А думка край світа на хмарі гуля.
Звертаючись до теми призначення митця і мистецтва, Шевченко заохочує українських письменників відтворювати героїчне минуле України. Бо й сам Тарас Григорович усе своє життя цікавився героїчним минулим рідного народу. У вірші “До Основ’яненка” поет сумує за Запорозькою Січчю, за козацькою волею, згадує колишню славу рідного краю:
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Поет вірить, що здобутки запорозького лицарства мають пробудити гідність у нащадків, бо:
Слава не поляже,
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Але сам Шевченко скаржиться на власне безталання, вважає, що йому не під силу віршованим словом пробудити національну свідомість українців:
…Тяжко, батьку,
Жити з ворогами!
Поборовся б і я, може,
Якби малось сили;
Заспівав би, – був голосок,
Та позички з’їли.
Блуджу в снігах та сам собі:
Ой не шуми, луже!
Не втну більше…
“Батьком” Шевченко називає Основ’яненка. Звертаючись до старшого друга, якого “люде поважають” за “добрий голос”, закликає його відтворювати історичне минуле України, бо впевнений, що:
Наша дума, наша пісня,
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України.
У ранній ліриці Т. Г. Шевченко звертається ще до однієї теми – соціальної нерівності та шукання молодою людиною щастя. З цією метою поет використовує теми та образи бурлацьких і сирітських народних пісень. Вірші “Тече вода в синє море…”, “Вітре буйний, вітре буйний!”, “Нащо мені чорні брови…” автор назвав думками, тобто короткими ліричними віршами елегійного чи баладного змісту. Усі Шевченкові “думки” стали народними піснями. ?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)