“Майстер корабля” – перший любовний роман Ю. Яновського про трикутник почувань, який поєднав три молодих і красивих життя, де жайворонок дзвенів з високості для двох закоханих сердець, але звив сімейне гніздечко для третього.
Твір побачив світ 1927 року і по праву вважається автобіографічним. Письменник осмислив власний життєвий досвід, пов’язаний з роботою на Одеській кіностудії, тому в деяких образах роману вгадуються риси реальних людей. Ось художник Сев, який нагадує О. Довженка, риси В. Кричевськрго помітні в особі мудрого
Крім того, не можна не вгадати в місті над Чорним морем безліч прикмет Одеси 20-х років.
Цікавою та новаторською є композиція твору, її стрижнем стає сповідь-спогад головного героя роману То-Ма-Кі (тобто Товариша майстра кіно). Йому за сімдесят, це людина, яка вже осмислила свій життєвий шлях, бо “сиве волосся до чогось зобов’язує”. Головний герой вболіває за те, що балет витісняється фізкультурою, а в художніх творах зникає головна ідея. Тому й перериваються ці роздуми спогадами про молодість,
Наприклад, “бурлака моря” розповідає про різноманітні карколомні пригоди та екстремальні ситуації зі свого життя, що сталися дуже давно. Богдан переконаний: “Я спостеріг, що такі мої пригоди завжди траплялись тоді, коли я починав революцію, бунт або протестував проти несправедливості”. Одна з цих історій захопила Сева, тому і вирішив він написати сценарій майбутнього фільму. Оскільки події відбуваються на морі, то потрібен красень-парусник, який для письменника та його героїв став символом краси, одухотвореної творчості, прагнення до високих ідеалів.
Ю. Яновський поетизує море, цю вічну стихію з її мінливим настроєм, що надає творові ліризму і схвильованості, непередбачуваності і пригод.
Перед читачем вимальовуються не просто будні з життя і творчості українських кіномайстрів, не лише їхні турботи, а й широкий узагальнюючий зміст, що все життя треба присвятити творчим натхненням, і тоді воно перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей.
Появою роману “Майстер корабля” Ю. Яновський утвердив себе як справжній письменник – мрійник, який ніколи не забував про красу звичайної людської душі.