1902 року, 27 серпня у селі Майєрове Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Компаніївський район Кіровоградської області) у хліборобській родині Івана Миколайовича та Марії Мусіївни Яновських народився син Григорій, якого згодом стали називати Юрієм.
1909 р.- вступив до церковно-приходської школи в с. Майєровому, через рік – до земської в селі Нечаївці.
1911 р., серпень – зарахований до Єлисаветградського реального училища.
1918-1919 рр.- боєць добровільної санітарної дружини в місті Єлисаветграді, бере активну участь у
1920 р.- інструктор Єлисаветградсього повітового статистичного бюро та інспектор карткової системи продовольчого комітету.
1921 р.- інспектор Елисаветградської повітової робітничо – селянської інспекції.
1922 р.- завідуючий відділом адмінсектора при Елисавет – градському міськвиконкомі; 4 червня – у київській газеті “Пролетарська правда” з’являється перша публікація – вірш російською мовою “Море” під псевдонімом Ней.
1922-1925 рр.- студент Київського політехнічного інституту.
1924 р., 17 лютого – у київській газеті “Більшовик” з’являється
1924 р., 2 березня – у тій же газеті друкується перше оповідання “А потім німці тікали”.
1925 р.- у Харкові (видавництво “Книгоспілка”) виходить перша книга – збірка оповідань “Мамутові бивні”; жовтень – переїзд до Харкова, знайомство з В. Блакитним, О. Довженком, Остапом Вишнею, П. Тичиною, М. Кулішем.
1925-1927 рр.- редактор ВУФКУ, головний редактор Одеської кінофабрики.
1927 р.- у журналі “Вапліте” (№ 3) друкується повість “Байгород “.
1928 р.- виходить книга поезій “Прекрасна Ут” і роман “Майстер корабля” .
1930 р.- виходить роман “Чотири шаблі” .
1932 р.- з’являється друком перша п’єса “Завойовники”.
1935 р.- друкується роман “Вершники” спочатку в перекладі російською мовою в журналі “Знамя” та “Роман-газеті” (Москва), потім у Держлітвидаві України.
1937 р.- у театрах Москви, Ленінграда, Харкова та інших міст з успіхом іде п’єса “Дума про Британку”.
1939 р.- переїзд на постійне проживання до Києва; 31 січня – нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
1941 р., З вересня – у газеті “За Радянську Україну” друкується перша новела воєнного часу “Коваль”.
1941-1946 рр.- відповідальний редактор журналу “Українська література” (з січня 1946 р.- “Вітчизна”).
1942 р.- виходять збірки оповідань: в Уфі – “Американський кум” та “Генерал Макодзьба”, у Саратові – “Новели”.
1945 р., листопад – 1946 р., березень – спеціальний кореспондент газети “Правда України” на Нюрнберзькому процесі.
1947 р.- у журналі “Дніпро” (№ 4-5) друкується роман “Жива вода”.
1948 р., квітень – за цикл “Київські оповідання”, опублікований у журналі “Знамя”, присуджено Державну премію СРСР.
1954 р., 16 лютого – прем’єра п’єси “Дочка прокурора” на сцені Київського драматичного театру ім. Лесі Українки.
1954 р., 25 лютого – помер Ю. І. Яновський. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)