ПУЗИНА КОСТЯНТИН (1790, Полтавщина – 1850, Київ) – поет і освітній діяч.
Народився в сім’ї дворянина, початкову освіту здобув удома, а потім навчався в Полтавській духовній семінарії (м. Переяслав) та Петербурзькій духовній академії (1809 – 1814). Викладав у духовних семінаріях Росії та України французьку і давньоєврейську мови, був ректором Кишинівської духовної семінарії.
1822 р. постригся в ченці під ім’ям Філадельфа, і з того часу був настоятелем у кількох монастирях. Останні роки його минули у Видубицькому монастирі.
Почав
К. Пузина належав до літераторів, які свідомо ставилися до творення письменства рідною мовою. У післямові
О любезная Малороссия! Кто тебя забудет?”
Сатирична ода К. Пузини “Малоросійський селянин” привертає увагу вже самою темою: тут уперше в нашій літературі твір “високого” жанру присвячується долі безправного кріпака, причому образ селянина оповитий щирою авторською симпатією.
Ода цікава своїм ритмічним малюнком: це – шестистопні ямбічні рядки з цезурою посередині, з чергуванням жіночих рим, несподіваними переходами до чотири – чи п’ятистопного ямба, як це притаманно байці.
Творчість К. Пузини характеризує ідейно-художні шукання письменників у період становлення нової української літератури.
Літ.: Білоусенко О. Перед світом: Поет – демократ К. Пузина. К., 1918; Нудьга Г. А. На шляхах до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини XIX ст. К., 1959; Хропко П. П. Біля джерел української реалістичної поезії: (10-40-і роки XIX ст.. ). К., 1972; Калениченко Н. Л. Українська література XIX ст.: Напрями, течії. К., 1977; Гончар О. І. Просвітительський реалізм в українській літературі: Жанри та стилі.
К., 1989.
П. Хропко