Прометей: нове життя міфологічного образу
(“Кавказ” Т. Г. Шевченка)
Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захист людей. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей викрадає вогонь і передає його людям, навчає народ різних ремесел (“Прикутий Прометей”), П. Б. Шеллі у драмі “Визволений Прометей” дав образ борця, який не примирився з Зевсом. Дж.
Г. Байрон у вірші “Прометей” висловив віру в торжество гуманізму. У російській літературі до образу
В українській літературі у І. Котляревського в “Енеїді” зустрічаємо травестований образ Прометея.
У Т. Г. Шевченка в поемі “Кавказ” постає стислий, але виразний образ прикутого титана:
За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі;
Споконвіку Прометея там орел карає
Щодень божий добрі ребра
Й серце розбиває…
Шевченківський Прометей символізує силу народу, його могутність і нескореність. Орел же в поемі асоціюється з двоголовим орлом
Народ безсмертний. Його кров живуща, душа жива:
Розбиває, та не вип’є
Живучої крові…
Поет радіє з приводу того, що серце народу “знову оживає і сміється знову”. Саме це основне в образі Прометея. Як гімн нездоланності народу упевнено звучать слова поеми:
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле,
Не скує душі живої
І слова живого…
Образ Прометея у “Кавказі” – то запорука непокірливості, титанізму народів у їх потягу до волі, до об’єднання проти спільного ворога – Росії.
Саме через образ Прометея-народу Шевченко висловив своє велике обурення і гнів проти організаторів війни, яку вела Росія за приєднання Кавказу до імперії.
Сплинуло багато часу відтоді. Але, аналізуючи події в Чечні, подумки переконуєшся в правоті поета. І хочеться крикнути:
Люди, зупиніться!
Не проливайте кров людську!
І саме образ Прометея примусив мене зробити такі висновки. Не дивно, що Прометей-народ в Шевченковій поемі “Кавказ” – найсильніше втілення цього світового образу в українській поезії.
Поема “Кавказ” – це громадський подвиг Шевченка, бо в ній уперше в літературі кинуто заклик: “Борітеся – поборете!”
Ця поема – велична тривожна пісня про поневолені народи, яких вогнем і мечем підкорила Росія.