Взаємовідносини з будь-якою людиною рідко бувають хорошими і безхмарними абсолютно завжди без будь-яких обмежень або перерв. Кого не візьми, про кого не згадай, між усіма іноді проскакують непорозуміння. В цілому це нормально і логічно, адже кожна людина індивідуальна, неповторна і має деякі особливості, які рано чи пізно вступають у конфлікт з інтересами інших людей. Все це застосовується до відносин навіть між найближчими людьми, такими як батьки і діти.
Навіть між ними іноді бувають серйозні проблеми, які необхідно вирішувати.
Головна
Звичайно, іноді це їх прагнення приводить до негативного результату, адже якщо багато чого робити, то рано чи пізно можна зробити дурість. Втім, батьки повинні ставитися до своєї дитини добре, навіть якщо в її житті сталася така неприємність. Батько з розповіді Анатолія Дімарова є хорошим прикладом того.
Навряд чи б він сильно лаяв свого сина, якби той допустив якусь помилку в своїй діяльності, адже він сам мав надзвичайно гарну пам’ять і пам’ятав свою молодість, яка була наповнена різними справами, в тому числі і тими, за які було соромно його батькам.
Попри існування певного непорозуміння між батьками і дітьми, це все-таки не є надзвичайно серйозною проблемою. Прочитання оповідання Анатолія Дімарова залишає приємний слід у свідомості читача. Стає добре зрозуміло, що насправді батьки завжди зрозуміють і пробачать свою дитину, що б там та не зробила і яких помилок не вчинила.
Як правило, дорослі люди не забувають про своїх юнацькі справи і розуміють, що для кожного віку характерні певні особливості.